Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.03.2023 р. № 599/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомляє, що товариство здійснює господарську діяльність за місцем реєстрації. А також має підрозділ – готель, який не має власного балансу, не має розрахункових рахунків в банках та не веде самостійно бухгалтерський і податковий облік, та розташоване в орендованому приміщенні.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи вірно дотримано товариством порядок подання звітності щодо нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за основним місцем обліку товариства та за місцезнаходженням структурного підрозділу – готелю?

2. Чи дотримано товариством порядок розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку?

3. Чи зобов’язане товариство як податковий агент нараховувати та сплачувати податки та збори (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір) до відповідного бюджету за місцезнаходженням свого структурного підрозділу – готелю?

4. Чи зобов’язаний структурний підрозділ – готель подавати повідомлення за формою № 20-ОПП про об’єкти оподаткування за умови, що такий структурний підрозділ не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податки та збори до бюджету, вести податковий облік, подавати податкову звітність?

5. Чи зобов’язане  товариство стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючих органах щодо свого структурного підрозділу – готелю з метою сплати податків та зборів з доходів найманих працівників, які працюють у зазначеному структурному підрозділі, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за формою № 20-ОПП з поміткою про взяття на облік за неосновним місцем обліку?

6. Чи зобов’язане товариство ставити на облік свій структурний підрозділ – готель, який знаходиться поза територіально-адміністративними межами основного місця обліку товариства, шляхом подання до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП?

7. До якого бюджету товариство зобов’язане нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб за свій структурний підрозділ – готель?

8. Які форми звітності та до яких контролюючих органів повинне подавати товариство для відображення доходів, отриманих фізичними особами – працівниками структурного підрозділу – готелю з метою звітування про утримані та нараховані податки та збори?

9. Чому в електронному кабінеті платника податків і, відповідно до інформації з Витягу з інформаційної системи ДПС щодо товариства відображається тільки сума сплати товариством податку на доходи фізичних осіб та військового збору, без відображення їх нарахувань?

10. Чому сума нарахувань товариства по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору відсутня (не відображається) в електронному кабінеті платника податків і, відповідно до інформації з Витягу з інформаційної системи ДПС?

Щодо першого, третього та сьомого питань

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Статтею 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених Кодексом, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Так, п. 7.1 Порядку № 1588, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Враховуючи викладене, якщо платник податку має об’єкти, через які провадиться діяльність, в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких об’єктів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Щодо місця сплати до бюджету військового збору

Статтею 29 БКУ визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.

До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі ст. ст. 64, 64¹,66, 69 ¹ та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (частина перша ст. 29 БКУ).

Відповідно до п. 1² частини другої ст. 29 БКУ військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Одночасно, відповідно до п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 цього пункту.

Відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів  згідно з БКУ.

Водночас норма п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу регламентує порядок перерахування податку за відокремлені підрозділи до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абзаці другому цього підпункту норма для військового збору не може бути застосована.

Таким чином, юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважені відокремлені (структурні) підрозділи до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Слід зауважити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Щодо другого та восьмого питань

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами.

Розділом I Порядку встановлено, що Розрахунок – це документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду (пункт 1 розділу II Порядку).

Пунктом 3 розділу II Порядку встановлено, що Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Порядок заповнення Розрахунку встановлено розділом III Порядку.

Так, у рядку 032 Розрахунку зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.

Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу) у рядку 033 заголовної частини Розрахунку.

Підпунктом 1 п. 4 розділу IV Порядку передбачено заповнення Додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку, зокрема:

у рядку 3 зазначаються найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) самозайнятої фізичної особи, що подає Розрахунок;

у рядку 031 зазначаються податковий номер юридичної особи – податкового агента, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи – податкового агента, яка подає Розрахунок. Серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;

Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ.

Отже, у разі наявності у юридичної особи не уповноваженого сплачувати податок відокремленого підрозділу, на якому працюють наймані працівники та за який вона стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку, така юридична особа заповнює окремий Розрахунок із зазначенням в
рядку «033» повного найменування відокремленого підрозділу, за який подається такий Розрахунок, та додаток 4ДФ до Розрахунку по цьому підрозділу. При цьому подається один Розрахунок за квартал, у рядку 032 Додатка 4ДФ зазначається повне найменування відокремленого підрозділу та код за Кодифікатором за новим місцезнаходженням підрозділу, стосовно якого юридичною особою подається Розрахунок.

Слід зазначити, що податковий розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за основним місцем реєстрації юридичної особи.

Щодо четвертого – шостого та дев’ятого – десятого питань

Підпунктом 15.1 п. 15 ст. 15 Кодексу встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Згідно з абзацом третім п. 63.3 ст. 63 Кодексу об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору (п. 63.2 ст. 63 Кодексу).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком № 1588.

Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (п. 64.1 ст. 64 Кодексу).

Згідно з п. 8.2 розділу VIII Порядку № 1588 відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об’єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.

Юридична особа інформує про всі об’єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

Згідно з п. 8.3 розділу VIII Порядку № 1588 якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розділом VII Порядку № 1588.

Відповідно до п. 7.2. розділу VII Порядку № 1588 для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом
10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення № 20-ОПП, якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.

У разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку у повідомленні № 20-ОПП, він звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою № 17-ОПП.

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення
№ 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

Повідомлення № 20-ОПП з інформацією про зміни щодо об’єкта оподаткування подається юридичної особою чи відокремленим підрозділом з дотриманням п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588 в залежності від того на чиєму балансі знаходиться об’єкт оподаткування на момент подання інформації про зміни щодо такого об’єкта оподаткування.

Оскільки повідомлення № 20-ОПП є обліковою формою, яка підтверджує наявність у суб’єкта господарювання об’єктів оподаткування у розумінні
п. 63.3 ст. 63 Кодексу, то воно має подаватись суб’єктом господарювання чи його відокремленим підрозділом незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору та подання податкових декларацій, розрахунків, звітів у випадках, визначених Кодексом.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

 Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.