Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.03.2023 р. № 627/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України на звернення товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання справляння плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Податки) у період дії воєнного стану в Україні та застосування штрафів та пені з податку на прибуток, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство просить надати роз’яснення щодо застосування пільги, визначеної підпунктами 69.14, 69.16 та 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу при обчисленні Податків по об’єктах оподаткування, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (далі – Території).

Після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»  Кодексу доповнено підпунктами  69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати Податків за об’єкти оподаткування, розташовані в межах Територій, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік територій).

Платники Податків згідно положень підпунктів 69.14, 69.16, 69.22 пункту 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Кодексу на період дії воєнного стану в Україні набули права не нараховувати та не сплачувати Податки за об’єкти, що розташовані в межах територій, включених до Переліку територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – постанова № 1364) встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) за формою згідно з додатком до постанови № 1364 за погодженням з Міністерством оборони України на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Державною податковою службою України на звернення до Міністерства фінансів України (Мінфін) як головному органу центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової політики (підпункт 1 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375), отримано роз’яснення листом Мінфіну від 09.02.2023 № 11230-09-62/3885 з питання можливості застосування платниками податків та контролюючими органами Переліку територій для цілей податкового адміністрування окремих податків.

Відповідно до викладених Мінфіном у листі роз’яснень постановою № 1364 визначається механізм формування Переліку територій, а не затверджується конкретний перелік таких Територій.

Тому розроблений на виконання постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції Перелік територій не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з Кодексом ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є Перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України.

Актуальна інформація щодо можливості/неможливості застосування Переліку територій буде розміщена на вебпорталі ДПС за адресою: https://tax.gov.ua/Головні події.

Водночас зазначаємо, що пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено особливості справляння податків і зборів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану. Тимчасовий період справляння податків і зборів не є пільгою.

Щодо питання застосування штрафу та пені до платника податку на прибуток, який коригує (зменшує) витрати та, відповідно, збільшує фінансовий результат до оподаткування попередніх звітних періодів, на суму зайво нарахованих та сплачених Податків за об’єкти, що розташовані на Територіях,  шляхом подання уточнюючих розрахунків у зв’язку із затвердженням Переліку територій, затверджених наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9 1.3 пункту 141.9 1 статті 141 Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Отже, при самостійному виправленні помилки та збільшенні податкових зобов’язань з податку на прибуток за попередні звітні (податкові) періоди застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 50.1 статті 50 Кодексу та нараховується пеня відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу.

При цьому, відповідно до абзацу 14 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статті 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

Звертаємо увагу, що пунктом 102.9 статті 9 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом (у тому числі зупинення строків надання індивідуальних податкових консультацій), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).