Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.03.2023 р. № 637/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на виконання Рішення Полтавського окружного адміністративного суду, яке залишило без змін Постанову Другого апеляційного адміністративного суду, керуючись статтями 52 та 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає податкову консультацію з питань оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок).

Товариство у своєму зверненні повідомило, що має у власності об’єкт нерухомості, поіменований як «житловий будинок для малих сімей з вбудованими приміщеннями» за адресою …, та запитує про підстави для визначення такого об’єкта нерухомості об’єктом оподаткування Податком, в значенні підпункту 266.7.1¹ пункту 266.7 статті 266 Кодексу.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Підпунктом 266.7.1¹ пункту 266.7 статті 266 Кодексу визначено, що за наявності у власності платника Податку об’єкта житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності юридичної особи − платника Податку, загальна площа якого перевищує 500 квадратних метрів (для будинку), сума Податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр) (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, основною умовою для визнання об’єктом оподаткування Податком об’єкта нерухомості (житлової та/або нежитлової), є внесення відомостей щодо права власності на нього в Державний реєстр. Відповідно, суб’єкт господарювання, щодо якого як власника внесені відомості до Державного реєстру, є платником Податку.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та іншими законами України.

Одним з необхідних документів є технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна, який видається після технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна.

Згідно з відомостями з Державного реєстру Товариство має у власності об’єкт нерухомого майна «житловий будинок для малих сімей з вбудованими приміщеннями» за адресою … загальною площею …

Таким чином, відповідно до норми чинного податкового законодавства (підпункт 266.7.1¹ пункту 266.7 статті 266 Кодексу) у Товариства існують підстави для виникнення податкових зобов’язань з Податку за приналежний йому об’єкт нерухомості, поіменований у Державному реєстрі як «житловий будинок для малих сімей з вбудованими приміщеннями», що знаходиться за адресою … і має загальну площу ...

Разом з тим, підпунктом «г» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком виключено гуртожитки.

Класифікація об’єктів нерухомості здійснюється за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-200 (далі – Класифікатор), який містить клас 1130 «Гуртожитки», до якого віднесено житлові будинки для колективного проживання, включаючи будинки для людей похилого віку та інвалідів, студентів, дітей та інших соціальних груп, наприклад, будинки для біженців, гуртожитки для робітників та службовців, гуртожитки для студентів та учнів навчальних закладів, сирітські будинки, притулки для бездомних тощо.

Таким чином, у разі наявності у Товариства експертного висновку щодо приналежності об’єкта нерухомості «житловий будинок для малих сімей з вбудованими приміщеннями» до класу 1130 «Гуртожитки» Класифікатора, внесення відповідних відомостей до Державного реєстру на приналежний Товариству об’єкт  нерухомості буде поширюватись дія підпункту «г» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).