Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.03.2023 р. № 652/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо сплати земельного податку, та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що являється власником нерухомого майна:

а) 0,94частки нежитлових будівель загальною площею 534,2 м², 51,3 м², 235,0 м² та 21,1 м²) відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом;

б) ½ частки нежитлової будівлі загальною площею 118,5 м² відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Також платник зазначив, що зазначена нерухомість знаходиться на земельнихділянкахз цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості».

Згідно з додатком № 1до рішення шостої сесії (     ) восьмого скликання «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам» (             ):

• затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,1336 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування нежитлових будівель;
• надати в оренду строком до 01 серпня 2026 року земельну ділянку комунальної власності площею 0,1336 газа рахунок земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування нежитлових будівель.

Проте станом на 25 серпня 2021 року платник не отримав від (       ) договір оренди земельної ділянки, незважаючи на те, що рішення з цього питання вже прийнято.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи повинен платник сплачувати земельний податок щодо земельної ділянки площею 0,1336 га щодо якої прийнято рішення (    ) про надання земельної ділянки в користування від 14 липня 2021 року та не зареєстровано право користування в державному земельному кадастрі та реєстрі речових прав на нерухоме майно?

2. Якщо так, то з якого моменту (отримання кадастрового номера, прийняття рішення (       ) або інше), до якого моменту та у якому розмірі платник повинен сплачувати земельний податок за земельну ділянку площею 0,1336 га?

3. Чи повинен платник сплачувати земельний податок щодо земельної ділянки площею 0,0212 га щодо якої прийнято рішення (       ) про надання земельної ділянки в користування від 14 липня 2021 року, але не видано договір оренди станом на 25 серпня 2021 року та не зареєстровано право користування в державному земельному кадастрі та реєстрі речових прав на нерухоме майно?

4. Якщо так, то з якого моменту (отримання кадастрового номера, прийняття рішення (      ) або інше), до якого моменту та у якому розмірі платник повинен сплачувати земельний податок за земельну ділянку площею 0,0212 га?

5. Які дії та в який строк повинен вчинити платник після підписання договорів оренди зазначених земельних ділянок для виконання вимог Кодексу щодо постановки на облік та сплати плати за землю або земельного податку?

6. Чи повинен платник сплачувати земельний податок після підписання договорів оренди земельних ділянок?

Земельні відносини в Україні регулюються,зокрема,Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону № 161 оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (абзац перший ст. 5 Закону № 161).

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому орендна плата для цілей розділу XII Кодексу – це обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

При цьому відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу платниками плати за землю є:

платники земельного податку:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу);

платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Таким чином,зважаючи на інформацію, яка наведена у Вашому зверненні, земельні ділянки, які знаходяться під нерухомим майном, надані Вам у користування на підставі договору оренди відповідно до рішення (      ), а отже у Вас не виникає обов’язку щодо сплати земельного податку.

Водночас об’єктами оподаткування платою за землю єоб'єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При цьому згідно зі ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, оскільки між Вами та (      ) укладений договір оренди на земельні ділянки, то Ви є у розумінні Кодексу платником орендної плати з дня виникнення права користування.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

________________________________________________________________________________________________________________________Дана індивідуальнаподатковаконсультаціядіє до зміни/втратичинності норм законодавства, щодоякихнаданоіндивідуальнуподатковуконсультацію.