Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.03.2023 р. № 671/ІПК/26-15-04-05-07

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення                              щодо визнання безнадійної дебіторської заборгованості боржником якої є компанія-нерезидент та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до інформації, наданої у зверненні, ПрАТ в період з 14.12.2021 по 22.02.2022 здійснило поставку товару компанії-нерезиденту (країна: російська федерація) (далі – Покупець), згідно укладеного договору. За умовами договору, Покупець повинен був оплатити вартість поставленої партії товару протягом вісімдесяти календарних днів від дати відвантаження товару, але порушив взяті на себе зобов’язання. Для вирішення питання в судовому порядку ПрАТ звернулось з позовом до Господарського суду м. Києва, щодо стягнення заборгованості з Покупця за відвантажений та неоплачений товар. Позов ПрАТ задоволено  частково, в частині стягнення основної суми заборгованості за поставлений товар. В зв’язку із введенням в Україні воєнного стану ділові відносини з Покупцем припинено, боржник добровільно погасити заборгованість відмовляється, на зв’язок не виходить, на листи не відповідає.

Враховуючи вищевикладене, ПрАТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.  «чи маємо право в поточному періоді, за даними умовами, визнати, дебіторську заборгованість безнадійною в бухгалтерському та податковому обліку, якщо боржником є юридична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована) в російській федерації, та стягнення якої стало неможливим у зв’язку з форс-мажорними обставинами?».
2. «коли виникає право списання в податковому обліку визнаної безнадійної дебіторської заборгованості за даними умовами?».
3. «якими документами на підприємстві потрібно оформити таке списання?».
4. «у випадку списання в податковому обліку, чи виникають податкові різниці? І як відобразити в декларації з податку на прибуток підприємств?».

Щодо питання 1,3

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу.

Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством (п.п. «ж» 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Частиною першою ст. 14¹ Закону України від 2 вересня 2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669), Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до частини другою ст. 14¹  Закону № 671 форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Також, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022             № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними,невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких(-ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, для цілей оподаткування заборгованість підпадає під визначення безнадійної у разі, якщо стягнення її стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), за умови отримання сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (ч. 2 ст. 6 Закону № 996).

Водночас, регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється Міністерством фінансів України, тому з питань оформлення первинних документів (документального підтвердження), порядку відображення та списання дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з форс-мажорними обставинами доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2,4

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ст. 139 Кодексу встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п. п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування одночасно збільшується та зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (якщо резерв не створювався), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (за умови отримання сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

Коригування фінансового результату до оподаткування відбувається в тому звітному (податковому) періоді, на який припадає дата списання такої заборгованості згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості у складі інших операційних витрат, формування резерву сумнівних боргів щодо такої заборгованості здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, з питання періоду списання дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним   п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відображатиметься в рядку 2.2.3 додатка РІ до  рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами та доповненнями), а сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відображатиметься в рядку 2.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.