Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.03.2023 р. № 683/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо питання правомірності віднесення до складу витратплатника податку на прибуток витрат, понесених в період, коли такий платник застосовував спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні товариство у грудні 2022 року перебувало на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% (група 3), неплатник ПДВ.

Згідно Регламенту з організації та проведення аукціонів Товариство як оператор надало учаснику послуги з організації та проведення електронного аукціону.

За Протоколом про результати проведення електронного аукціону у грудні 2022 року Товариство відобразило у бухгалтерському обліку винагороду оператора за надані послуги, але оплату не отримало.

З суми винагороди Товариство (як оператор електронного майданчика, через якого надано найвищу цінову пропозицію), перераховує плату на розвиток електронної торгової системи на рахунок адміністратора, який відповідно до умов Договору про використання електронної торгової системи, надає доступ оператору до електронної торгової системи щодо проведення електронних аукціонів.

У грудні 2022 року адміністратор надав Товариству, як оператору, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за розвиток електронної торгової системи та доступ оператора до проведення аукціону.

Після переходу на загальну систему оподаткування у 2023 році Товариство отримало фактичну винагороду оператора, яка зазначена у Протоколі про результати проведення електронного аукціону.

З огляду на викладене, Товариствопросить роз’яснити, чи має право віднести до складу витрат витрати згідно Акту здачі-приймання робіт від 30.12.2022 за розвиток електронної торгової системи по аукціону, за який відображено дохід в 2023 році?

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Отже, формування доходів та витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний період та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється згідно правилами бухгалтерського обліку згідно національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, фінансовий результат до оподаткування податкового звітного періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари роботи, послуги, відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пункт 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) незалежно від того, чи застосовує платник податку на прибуток коригувальні різниці чи ні.

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, питання щодо порядку формування в бухгалтерському обліку витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52 прим. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).