X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.03.2023 р. № 724/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством отримано від постачальника податкову накладну, складену на відокремлений підрозділ (філію) Товариства, у якій невірно зазначено найменування покупця (вказано лише назву філії, при цьому не вказано назву головного підприємства) і не зазначено номер філії.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо права на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та               підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Зазначеним пунктом також визначено перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної, до яких, зокрема, належать:

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця товарів/послуг;

податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Отримувач (покупець)» спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору.

Пунктом 7 Порядку № 1307 встановлено, що у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору, при складанні податкової накладної у рядку «Номер філії отримувача (покупця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу), а у рядках «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» та «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» зазначаються дані головного підприємства - платника податку.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку № 1307, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ реквізити податкової накладної «назва покупця товарів/послуг» та «податковий номер платника податку – покупця» є обов’язковими реквізитами податкової накладної. Особливості заповнення таких обов’язкових реквізитів у разі, якщо постачання товарів послуг  здійснюється не головному підприємству, а його філії, визначено пунктами 1 та 7 Порядку № 1307.

Так, при постачанні товарів/послуг філії платника податку у графі «Отримувач (покупець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу);           у рядках «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» та «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» зазначаються дані головного підприємства - платника податку, а у рядку «Номер філії отримувача (покупця)» - числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

Підставою для формування податкового кредиту покупцем є податкова накладна, складена з дотриманням норм ПКУ та Порядку № 1307 за операцією з постачання товарів/послуг і зареєстрована в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг (постачальником), на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг (покупця), показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Отже, податкова накладна, складена за операцією з постачання товарів/послуг філії головного підприємства – платника податку, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору, у якій невірно зазначено найменування покупця і не зазначено номер філії, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ і Порядку № 1307, та не може бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.

З метою виправлення помилок, допущених у податковій накладній, постачальник може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної у порядку, визначеному статтею 192 ПКУ, після реєстрації в ЄРПН якого покупець може віднести суми ПДВ за операцією з придбання товарів/послуг до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).