Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питання порядку використання довідки про підтвердження статусу нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до наданої у зверненні інформації, заявник є емітентом облігацій, по яким виплачує нерезиденту відсотковий дохід та при цьому виступає податковим агентом по сплаті податку на доходи нерезидентів. Єдиним власником облігацій є компанія, зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр. Відповідно до умов емісії відсотковий дохід за облігаціями нараховується товариством, починаючи з 26.11.2020, але виплата за перший річний відсотковий період встановлена через три роки, тобто 26.11.2023 року.
На сьогоднішній день нерезидент хоче здійснити частковий викуп облігацій за їх номінальною вартістю, як це передбачено погодженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку умовами емісії облігацій товариства. Разом з операцією викупа облігацій товариству необхідно сплатити нерезиденту відсотковий дохід за облігаціми, які будуть викупатись, а саме: за перший відсотковий період (з 26.11.2020 по 25.11.2021), за другий відсотковий період (з 26.11.2021 по 25.11.2022) та за частину третього відсоткового періоду (з 26.11.2022 по дату викупу облігацій).
З метою запобігання подвійному оподаткуванню нерезидент надав товариству податкове свідоцтво, видане 03.08.2022, яким підтверджується, що компанія-нерезидент є резидентом Кіпру та підлягає оподаткуванню щодо свого загального світового доходу відповідно до Закону про податок на прибуток Республіки Кіпр з дати своєї реєстрації 28 листопада 2008 року.
У заявника виникли питання:
Щодо питань 1-2
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Перелік таких доходів визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, зокрема, такими доходами є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом (абзац «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 Кодексу).
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Отже, якщо з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата доходу, заключено міжнародний договір України, то для цілей оподаткування такого доходу застосовуються правила міжнародного договору, за умови набрання ним чинності на дату виплати доходу.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу (п. 103.2 ст. 103 Кодексу).
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разіподання нерезидентом довідки з інформацією за попереднійзвітнийподатковийперіод (рік) можезастосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодозвільнення (зменшення) відоподаткування, у звітному (податковому) році з отриманнямдовідкипіслязакінченнязвітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 Кодексу).
Таким чином, у разі наявності у платника податку довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік), платник податку може скористатися умовами міжнародного договору при виплаті доходу нерезиденту у звітному (податковому) періоді на підставі такої довідки, з подальшим отриманням від такого нерезидента довідки за відповідний звітний період після закінчення звітного (податкового) року.
Відповідно до п. 52 прим. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.
Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |