Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.04.2023 р. № 872/ІПК/99-00-15-32-04-01-09

Головне управління ДПС в Одеській області за результатами розгляду звернення Товаристващодо отримання роз’яснення з питання оподаткування екологічним податком, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство має намір придбати пересувні бензинові генератори, як резервне джерело електричної енергії, в зв’язку з чим постало питання щодо виникнення обов’язків платника податку  за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

1. Чи означає, що за ті об’єкти, які не є стаціонарними і викидають забруднювальні речовини в атмосферне повітря, платити екологічний податок не потрібно?

2. Чи правильно стверджувати, що все, що не є транспортним засобом, є стаціонарним об’єктом забруднення?

При цьому Товариство не зазначило, за яким кодом УКТ ЗЕД планується придбавати генератори, якої потужності та які викиди забруднюючих речовин вони здійснюють (двоокис вуглецю чи інші сполуки).

Оскільки Товариством не деталізовано, які саме генератори придбаватимуться, відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Порядок оподаткування екологічним податком встановлений у розділі VIII Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Відповідно до підпункту 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Згідно з пунктом 240.7 статті 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб'єкти, зазначені у пункті 240.1 статті 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб'єкти зобов'язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов'язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Відповідно до підпункту 242.1.1 пункту 242.1 статті 242 ПКУ об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Підпунктом 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022 № 2836-ІХ підрозділ 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ доповнено пунктом 46, згідно з яким тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII цього Кодексу не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у підпункті 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

Щодо питання 1 та 2

Підпунктом 242.1.1 пункту 242.1 статті 242 ПКУ визначено, що об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з пунктом 240.7 статті 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб'єкти, зазначені у пункті 240.1 статті 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

З урахуванням положень пункту 46підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII цього Кодексу не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у підпункті 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють детально ідентифікувати предмет запиту.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.