Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.04.2023 р. № 878/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ……………………про надання податкової консультації,  керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення, Підприємець здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі продуктами харчування.

Підприємець просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є обґрунтованим застосування податковими органами санкцій, керуючись ч. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року  № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), і трактування порушення як невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, якщо розрахунковий документ наявний та виданий на кожну проведену господарську операцію і містить всі обов’язкові реквізити, передбачені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, але в той же час містить певні помилкові дані? 
2. Чи буде правомірним застосування органами ДПС України штрафних санкцій за порушення вимог Закону № 265 після припинення або скасування режиму воєнного стану в Україні, вчинені суб’єктом господарювання протягом строку дії на території України режиму воєнного стану, враховуючи положення пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» цього Закону?  

Водночас,  фактичні  обставини  наведені Підприємцем у питанні 1 звернення

або не відповідають дійсності, або не містять інформації щодо конкретних                недоліків розрахункових документів, зокрема:

• фактичні перевірки господарської діяльності станом на момент надання відповіді не проводились;
• не вказано, які конкретно неточності в найменуванні суб’єкта господарювання або адресі господарської одиниці допущені при формуванні розрахункових документів.

Враховуючи викладене та з метою недопущення неоднозначного трактування спеціальних норм законодавства  ДПС надає відповідь виходячи із його загальних положень.

Щодо першого питання звернення.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО/ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Встановлені в Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Заповнення полів форми розрахункових документів є обов’язковим за умови наявності у платника податків інформації, яка безпосередньо пов’язана з ним і відповідає змісту розрахункового документу, що формується.

У разі наявності помилок в обов’язкових реквізитах розрахункових документів, що пов’язані суто з граматичними помилками, певними дефектами друкарських пристроїв, інших схожих недоліків, які не спотворюють даних, а навпаки лише підтверджують не суттєві технічні помилки, такі розрахункові документи не будуть вважатись невідповідними.

Враховуючи зазначене, створення та видача фіскальних чеків, які не містять обов’язкових реквізитів та/або містять невірні дані в таких реквізитах, буде призводити до визнання їх невідповідними розрахунковими документами.

Щодо другого питання звернення.

Відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи із 01.01.2022, вичерпали свою дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, встановлені пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Таким чином, ще за два місяці до початку широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану в Україні кожен суб’єкт господарювання (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахункових операцій зобов’язаний був застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.

В подальшому, у зв’язку із початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, і до Закону № 265.

Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» Розділ II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено пунктом 12 відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються.

Водночас, розуміючи специфіку та ризиковість деяких видів діяльності, законодавцем прийнято Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким відновлено процедуру застосування штрафних (фінансових) санкцій до не сумлінних суб’єктів господарювання безпосередньо під час дії правового режиму воєнного стану, за порушення порядку здійснення розрахункових операцій, при продажу підакцизних товарів.

Висновок Підприємця у зверненні про те, що якщо порушення мало місце під час дії воєнного стану на території України, то санкції не будуть застосовані не тільки під час дії такого режиму, але і після його скасування або припинення є хибним, а цитата пункту 12 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 з листа ДПС України від 07.11.2022 № 695/2/99-00-24-01-03-02 чітко визначає певний період, у який санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовуються, та, як результат, не може породжувати будь яких векторно протилежних  трактувань.

Окремо хочемо зосередити увагу на тому, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а тому, при внесенні змін до законодавства України та усвідомлюючи складність ситуації пов’язаної із війною, законодавець керувався положеннями статті 67 Конституції України, та тимчасово відтермінував виконання податкових обов’язків платниками податків, які через воєнні дії агресора не можуть їх виконати.

Як результат, у складний для України період, недотримання вимог чинного законодавства України суб’єктами господарювання, особливо тими, які здійснюють свою діяльність на територіях, де не ведуться бойові дії, має супроводжуватися відповідною реакцією зі сторони контролюючих органів разом із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій після закінчення воєнного стану.

Поряд із зазначеним інформуємо, що відповідно до загальних  положень про відповідальність встановлених Податковим кодексом України та законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, платники податків, які допустили порушення вимог податкового законодавства, у випадку вчинення таких порушень за обставин незалежних від їх волі та мають належне цьому підтвердження звільняються від відповідальності, а тому, при організації та проведенні перевірок ДПС та її територіальними органами будуть враховуватись усі об’єктивні та підтверджені обставини  непереборної сили, що призвели до неможливості виконання суб’єктами господарювання окремих вимог законодавства, зокрема, щодо порядку проведення розрахункових операцій.

Враховуючи вищевикладене, синтаксична конструкція «тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України», використана законотворцем у пункті 12 розділу II Прикінцевих положень Закону № 265, встановлює тимчасову (у певний проміжок часу) заборону на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону № 265, а не звільняє суб’єктів господарювання від відповідальності в цілому, тому, суб’єкти господарювання, які допустили порушення вимог Закону № 265 (незалежно від того чи вчинені ці порушення «до», «під час» чи «після» воєнного стану) нестимуть відповідальність згідно із законом.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.