Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.04.2023 р. № 887/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «Благодійний фонд _______» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням за попередніми домовленостями з іноземними партнерами неприбутковою благодійною організацією розглядається можливість укладення договору кредитування, за яким благодійній організації надаються у строкове (до кінця воєнного стану в Україні), безоплатне користування системи зберігання енергії (із літій-іонними акумуляторами) та інвертори.

  Зазначені об’єкти майна надаються для подальшої передачі до закладів охорони здоров’я, об’єктів критичної та соціальної інфраструктури з метою використання у разі тривалої відсутності енергопостачання. Після спливу строку дії договору кредитування Благодійний фонд має зобов’язання повернути такі об’єкти іноземному партнеру.

У зв’язку з викладеним вище у зверненні Благодійного фонду поставлено такі питання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи може неприбуткова благодійна організація здійснювати операції з реекспорту / експорту? Якщо так, то за яких умов (нормативні посилання)?

2. Якщо благодійна організація не має права здійснювати операції з реекспорту / експорту, але здійснила їх, то яка відповідальність передбачена у такому випадку під час воєнного стану або після його скасування?

3. Які документи необхідні та можуть бути підставою для здійснення процедури реекспорту / експорту благодійною організацією?

4. У разі, якщо неприбуткова благодійна організація не може здійснити повернення іноземному партнеру (вивіз) обладнання самостійно, розглядається варіант щодо оформлення відповідного вантажу на відповідну організацію та вивезення об’єктів майна у режимі експорту / реекспорту за нульовими ставками. У випадку обрання проведення операцій з комерційною організацією з Благодійним фондом укладається меморандум, за яким Благодійний фонд здійснює оформлення та подальшу координацію проєкту. Чи виникають у комерційної організації при поверненні обладнання іноземним партнерам (у режимі експорту або реекспорту) будь-які податкові зобов’язання?

 

Щодо питань 1 – 3

Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, інших нормативно-правових актів.

Щодо застосування митних режимів експорту або реекспорту, то такі питання регулюються законодавством України з питань митної справи, яке згідно з частиною першою ст. 1 Митного кодексу України (далі – МКУ) складається з Конституції України, МКУ, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у ст. 7 МКУ, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання МКУ та інших законодавчих актів.

Експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення (частина перша ст. 82 МКУ).

Реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина перша ст. 85 МКУ).

При цьому забезпечення та здійснення контролю за застосуванням митних режимів, цільовим використанням товарів, поміщених у відповідний митний режим належить до компетенції Державної митної служби України (п.п. 6 п. 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 зі змінами).

Щодо оподаткування неприбуткових організацій податком на прибуток підприємств  

За даними інформаційних систем ДПС Благодійний фонд внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0036 (благодійні організації).

Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою регулюються відносини найму (оренди) майна.

Користувач зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання (п. 3 частини другої ст. 833 ЦКУ).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Цілі та сфери благодійної діяльності встановлено ст. 3 Закону № 5073.

Статтею 5 Закону № 5073 передбачений перелік видів благодійної діяльності, який включає, зокрема, згідно з п. 2 частини першої цієї статті безоплатну передачу бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права.

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).

Зауважимо, що відповідно до частини третьої ст. 11 Закону № 5073 благодійні організації самостійно визначають сфери, види, місце (територію), строки і бенефіціарів благодійної діяльності в установчих документах, благодійних програмах або інших рішеннях органів управління.

Як встановлено статтею 16 Закону № 5073, благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.

Тож, обов’язковими умовами перебування благодійної організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону № 5073.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Враховуючи викладене, здійснення Благодійним фондом операцій з отримання від нерезидента обладнання у користування на безоплатний основі, використання наданого обладнання для цілей благодійної діяльності та його повернення надавачу (нерезиденту) у порядку, встановленому договором, не є підставою для виключення контролюючим органом такої благодійної організації з Реєстру за умов дотримання нею вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з урахуванням положень  п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

У разі недотримання Благодійним фондом вимог, встановлених  пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

В той же час наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних господарських операцій платників податків можуть надаватися за результатами розгляду умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

 

Щодо питання 4

Зазначимо, що згідно з інформацією, наявною в державних реєстрах, Благодійний фонд не зареєстрований як платник ПДВ.

 Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Правила формування податкових зобов’язань встановлено статтями 187, та 188 Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180–183 Кодексу.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та пунктом 180.1 ст. 180 Кодексу.

Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 та 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ не включається.

Отже, зважаючи на те, що Благодійний фонд не зареєстрований як платник ПДВ, за операцією з передачі обладнання комерційній організації податкові зобов’язання з ПДВ у Благодійного фонду не виникатимуть, податкова накладна не складатиметься, підстави для формування податкового кредиту комерційною організацією відсутні.

Разом з тим, якщо з урахуванням обсягу операції з постачання товарів на митній території України, які є об'єктом оподаткування згідно з розділом V Кодексу (оформлення відповідного вантажу на комерційну організацію), яка буде здійснюватися Благодійним фондом, загальний обсяг таких операцій протягом останніх 12 календарних місяців перевищить 1 млн гривень, то Благодійний фонд згідно з вимогами Кодексу повинен зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку незалежно від оплати таких товарів.

Оподаткування операції з вивезення комерційною організацією обладнання за межі митної території України (у режимі експорту або реекспорту) з метою повернення такого обладнання іноземним партнерам регламентується нормами МКУ та статті 206 Кодексу і залежатиме від обраного митного режиму.

Так, згідно з пунктом 206.4 ст. 206 Кодексу операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою, як це визначеною підпунктом 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Кодексу, а операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту відповідно до п. 206.5 ст. 206 Кодексу звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною                     підпунктом 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Кодексу.

Відповідно до п. 52 ⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).