Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.04.2023 р. № 889/ІПК/99-00-22-08-07-05-10

Головне управління ДПС у Хмельницькій області за результатами розгляду запиту фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємець повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи), здійснює діяльність з надання наступних послуг: хостингу – оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з цим діяльність.

Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у разі надання послуг згідно свого виду діяльності (в контексті звернення) із проведенням розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.

За наявною інформацією, Підприємець має близько 12 зареєстрованих КВЕДів, які відносяться до різних сфер господарської діяльності.

Оскільки у зверненні не деталізовано суті здійснених господарських операцій, а питання не містить в собі конкретизований вид економічної діяльності Підприємця, відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та
нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, розрахункова
операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або способу оплати обраного покупцем (споживачем), наявності того чи іншого зареєстрованого виду господарської діяльності, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання (далі – СГ), які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та Закону № 265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.

Тобто, у разі здійснення Підприємцем розрахункових операцій у розумінні
Закону № 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Надаючи відповідь на поставлене у зверненні питання повідомляємо.

У разі провадження Підприємцем діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким СГ) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО для такого Підприємця не є обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.