Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо можливості застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування у разі використання послуг еквайрингу платіжних інструментів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки без реєстрації платником податку на додану вартість. Основною діяльністю є роздрібна торгівля товарами, як новими так і тими, що були у вжитку.
Товариством було укладено з АТ «КБ Приватбанк» (далі – Банк) договір еквайрингу, на підставі якого Товариство (Торговець) доручає Банку (Еквайр), в порядку та на умовах, визначених Договором, надавати послуги з прийняття платіжних інструментів за операціями, які здійснені між клієнтом та користувачами з використанням Електронних платіжних засобів. За надання послуг Еквайр отримує від Торговця плату, в порядку та на умовах, визначених Договором еквайрингу. При цьому, Законом України «Про платіжні послуги» визначено, що результатом послуги з прийняття платіжних інструментів є:
Тобто, за умови виконання вимог законодавства та укладення відповідного договору з Еквайром, суб’єкт господарювання, користуючись послугою еквайрингу, може приймати до оплати електронні платіжні засоби та видавати кошти платнику у готівковій формі.
Враховуючи вищевикладене платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо практичного використання пункту 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу в частині дотримання платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у разі користування послугою еквайрингу платіжних інструментів, в результаті якої:
а) прийматиме до оплати електронні платіжні засоби;
б) видаватиме кошти власнику електронного платіжного засобу у готівковій формі.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Кодексу, зокрема підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.
Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та без обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
Поряд з тим, підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, без урахування обмежень встановлених пунктом 291.5 статті 291 Кодексу, не можуть бути суб'єкти господарювання, які здійснюють:
діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
обмін іноземної валюти;
виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
фізичні та юридичні особи – нерезиденти.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами (далі – Закон № 2664) до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ (частина 1 статті 7 Закону № 2664).
Враховуючи зазначене, не можуть застосовувати спрощену систему з особливостями оподаткування, юридичні особи, які надають фінансові послуги та внесені до Державного реєстру фінансових установ.
Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 528 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |