Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.04.2023 р. № 921/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба Українирозглянула звернення
щодовизнання заборгованості безнадійноюта, керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс)повідомляє.

У своїх зверненнях Банк повідомляє, що виникають питаннящодо визнання заборгованості безнадійною.

Так, Банк зазначає, що у ході визнання заборгованості безнадійною в деяких випадках з поважних причин виконавче провадження триває досить довго у зв’язку з тим, що майно боржника знаходиться на тимчасово окупованій території, або боржник оскаржує процесуальні документи.В зв’язку зі збройною агресією російської федерації трапляються випадки, коли спадкове майно померлого позичальника є, але воно знаходиться на окупованій території і звернення на таке майно є на даний час неможливим.

Також платник зазначає, що однією з ознак безнадійної заборгованості відповідно до п.п. «ж» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс – мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

У зв’язку із зазначеним, Банк просить надати роз’ясненняз наступних питань:

1. При визнанні боргу безнадійною заборгованістю, на підставі окремих підпунктів п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (зокрема, при визнанні боржника банкрутом) чи діє обмеження  щодо боргу пов’язаних осіб?

2. Чи вправі Банк використати інші ознаки безнадійної заборгованості, зазначені уп.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а саме, що до безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення боргу (його частини ) становить понад 360 днів?

3. Чи вправі Банк у період дії в Україні воєнного часу застосовувати п.п. «а» п.п. 14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу для визначення заборгованості безнадійною, враховуючи норми Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та коли вважатиметься, що строк позовної давності минув?

4. Чи достатньо лише свідоцтва Торгово-промислової палати України щодо настання форс-мажорних обставин, які спричинили втрату майна, для визначення заборгованості безнадійною? Чи потрібно вчиняти всі інші можливі дії по стягненню заборгованості, зокрема звернення до суду про стягнення заборгованості?

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей оподаткування визначено п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу.

Так, безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згіднозі ст. 36 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов’язаних з таким кредитором;

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Щодо питання 1.

Ознаки, визначені підпунктами «а» - «і» п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу, є самостійними критеріями, незалежними від останнього абзацу  п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу при визначенні безнадійної заборгованості банків по фінансовим кредитам.

Отже, критерій пов’язаності осіб застосовується при визначенні банками та небанківськими фінансовими установами безнадійної заборгованості відповідно до ознак, визначених у останньому абзаці п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу (прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів) та не застосовується щодо ознак, визначених у підпунктах «а» - «і» цього підпункту Кодексу.

Щодо питання 2.

Заборгованість визнаватиметься безнадійноюу разі її відповідності одній з ознак, наведених у п.п. 14.1.11 п.14.1. ст. 14 Кодексу.

Тобто, Банк вправі використати інші ознаки безнадійної заборгованості, ніж визначені у останньому абзаці п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу.

Щодо питання 3.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності вважається безнадійною заборгованістю

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша ст. 257 ЦКУ).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦКУ).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» були внесені доповнення до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, зокрема зазначений розділ доповнено п. 19 такого змісту:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан, який подовжено та на даний час триває.

Таким чином, під час застосування правил позовної давності (ст. 257 ЦКУ) в тому числі з метою визначення безнадійної заборгованості, слід враховувати положення, передбачені п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ.

Строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строкдіївоєнного стану, надзвичайного стану.

Щодо питання 4.

Відповідно до п.п. «ж» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заборгованість за зобов'язаннями, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством, визнається безнадійною.

Частиною першою ст. 14¹Закону України від 02 грудня
1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671)Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до частини другої ст. 14¹Закону № 671 форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Також, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022             № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними,невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких(-ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, для цілей оподаткування заборгованість підпадає під визначення безнадійної у разі, якщо стягнення її стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), за умови отримання сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 52 ⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).