Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2023 р. № 952/ІПК/99-00-07-04-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства  без номера щодо надання податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у межах компетенції повідомляє.

 

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи є обов’язковим вказувати у фіскальному чеку цифрове значення штрихового коду товару всіх видів алкоголю, що використовується
   при продажу на розлив?
2. Чи є обов’язковим вказувати у фіскальному чеку цифрове значення штрихового коду товару, при продажу коктейлів:

який саме штриховий код товару вказувати при продажі коктейлів?

коли до складу коктейлю входить один вид продукції?

коли до складу коктейлю входить декілька видів алкогольної продукції?

3. Яким чином необхідно відображати реквізити – цифрове значення штрихових кодів марок акцизного податку та у розрахунковому документі
   при програмуванні алкогольної продукції, що використовується
   у приготуванні коктейлів:

один раз – при її відкупорюванні в межах отримання першої порції
чи кожен раз при використанні такого алкоголю до моменту його закінчення?

4. Яким чином необхідно відображати реквізити – цифрове значення штрихованого коду марок акцизного податку у розрахунковому документі при програмуванні алкогольної продукції, що використовується
   при продажу на розлив:

один раз – при її відкупорюванні в межах отримання першої порції чи кожен раз при використанні такого алкоголю до моменту його закінчення?

5. Якщо необхідно буде вказувати реквізити лише один раз – при відкупорюванні алкоголю в межах отримання першої порції,
   то чи вважатиметься порушенням, якщо штрихований код марки акцизного податку, буд вказаний декілька раз або не буде вказано зовсім?
6. Яким чином і в якому документі слід вказувати штрихований код товару та штрихований код марки акцизного податку алкоголю, який реалізується шляхом продажу безготівкового розрахунку?
7. Яким чином необхідно відображати штрихований код товару
   та штрихований код марки акцизного податку алкоголю, який було придбано платником податку, але не було реалізовано з наступних причин: пошкоджено, розбито, втрачено, використано для власних потреб, тощо?
8. Чи правомірно здійснювати переміщення алкогольної продукції в межах одного підприємства між його об’єктами, на кожне з яких отримано ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, у зв’язку
   з тимчасовим припиненням діяльності на таких об’єктах на підставі закінчення сезону тощо, та правомірність реалізації алкогольної продукції, придбану на ліцензію іншого об’єкту господарювання?
9. Просимо пояснити, який код УКТ ЗЕД має бути застосований
   у коктейлях:

коли до складу коктейлю входить один вид алкогольної продукції?

коли до складу коктейлю входить декілька видів алкогольної продукції?

 

Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовується в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481), Закону України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» (далі - Закон № 674), Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), та Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення № 13),
із змінами і доповненнями.

 

Відповідно до статті 1 Закону № 481 роздрібна торгівля - діяльність
по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Крім того, статтею 15 Закону України визначено поняття алкогольних напоїв - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Також статтею 15 Закону № 481 зокрема визначено що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами,
або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах,  може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно з статтею 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання
від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 розділу ІІ Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або  в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених
цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер
або адресу електронної пошти).

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 розділу I Положення № 13 визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту, зокрема: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства
та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати його вимогам.

        Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено перелік обов’язкових реквізитів, які має містити фіскальний чек, зокрема:

        код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

        цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

        цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

        Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу І Положення № 13 у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

       

        Щодо питання 1, 2

        Наразі чинним законодавством для суб’єктів господарювання обов’язок відображати у фіскальному чекові цифрове значення штрихового коду товару (у т.ч. алкогольних напоїв на розлив та коктейлів) не передбачений.

 

Щодо питання 3, 4, 5

Звертаємо увагу на те, що відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265 при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, у т.ч. коктейлями та/або на розлив, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

У разі, як приклад, якщо клієнт купує коктейль «Піранья» у складі якого горілка «Аbsolut» 0,04 л, маркована маркою акцизного податку AAYY0001, та шоколадний лікер «Baileys» 0,04 л, маркований маркою акцизного податку AAYY0002, то відображення реквізитів марок акцизного податку (серія та номер) у фіскальному чеку, відбувається лише при першому відкупорюванні пляшок алкогольних напоїв та має вигляд:

 

2208906900

Коктейль «Піранья» 

1*150 = 150,0

Акцизні марки: AAYY0001 AAYY0002

 

Відсутність у фіскальному чеку інформації щодо цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при продажу коктейлів, які містять алкогольні напої та/або алкогольних напоїв на розлив, при першому відкупорюванні пляшки/тари алкогольного напою необхідного для їх приготування, буде вважатись порушенням. Наразі чинним законодавством за повторне відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) пляшки/тари алкогольного напою, який було відкупорено для приготування попередніх порцій таких коктейлів та/або напоїв на розлив, відповідальність для суб’єкта господарювання не передбачена.

Водночас, у суб’єкта господарювання наразі відсутня необхідність повторно відображати у чекові цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при подальшому продажу алкогольних напоїв на розлив  та/або приготуванні алкогольних коктейлів.

 

Щодо питання 6

У разі здійснення розрахункових операцій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) при роздрібному продажу алкогольних напоїв, суб’єкт господарювання зобов’язаний відображати у рядку 9 фіскального чека інформацію щодо цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

 

Щодо питання 7

Оскільки у зверненні не деталізовано обставини причин з яких не можливо суб’єктом господарювання здійснити  господарську операцію з раніше придбаним товаром (що саме пошкоджено: чи марку акцизного податку чи пляшку алкогольного напою?), відповідь надається виходячи із загальних вимог законодавства.

Як зазначалось раніше, наразі обов’язку відображення інформації щодо цифрового значення штрихового коду товару у фіскальному чеку (рядок 8) при здійсненні  роздрібного продажу алкогольних напоїв чинним законодавством не передбачено.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний відображати у фіскальному чеку (рядок 9) інформацію щодо цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

 

Щодо питання 8

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом № 996.

Законом № 996 зокрема визначено поняття:

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону № 996);

внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством (стаття 1 Закону № 996);

питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів  (пункт 2 статті 8 Закону № 996);

для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації (пункт 4 статті 8 Закону № 996);

підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства (абзац 1 пункту 5 статті 8 Закону № 996);

підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи
(пункт 5 статті 8 Закону № 996);

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (пункт 1 статті 1 Закону № 996).

Зокрема, відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,
яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Отже, переміщення алкогольних напоїв між власними об’єктами торгівлі
є правомірною господарською операцією у разі її оформлення відповідними первинними документами.

 

Щодо питання 9

Відповідно до статті 1 Закону 674, який набрав чинності 03.07.2020, митний тариф України є невід’ємною частиною Закону № 674 та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються, починаючи з 03.07.2020 року.

Наказом Державної митної служби України від 01.07.2020 № 234 було затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року, які є довідковим матеріалом для зручнішого використання УКТ ЗЕД (версії 2017 року).

Зазначеним наказом, зокрема, визначено, що код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2012 року) повторно застосовано для коду УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2017 року) без змін обсягів товарів, що класифікуються в них.

Тобто, фактично код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» Законом № 674 не змінено.

Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (пояснення до УКТ ЗЕД), затвердженими наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 року № 256, товарна категорія 22089069 включає також спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими соками (коктейлі).

Водночас, з 1 січня 2023 року почали діяти нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, запроваджені Законом від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про митний тариф України».
Коди УКТ ЗЕД, затверджені попереднім Законом від 04.06.2020 № 674-ІХ
«Про митний тариф України» втратили чинність з 01 січня 2023 року.

В той же час, Державна митна служба України наказом від 25.11.2022 № 513 (далі – Наказ № 513) затвердила Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 до УКТ ЗЕД версії 2022 (далі - Перехідні таблиці).

Відповідно до  Перехідних таблиць код товарної підкатегорії 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» версії 2017 року (коктейлі що містять алкогольні напої) у порівнянні з версією 2022 року не змінився.

Наразі, з урахуванням  чинного законодавства повідомляємо, що коктейлі які містять алкогольні напої згідно з УКТ ЗЕД відносяться до коду товарної підкатегорії  2208906900.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.