Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.04.2023 р. № 988/ІПК/13-01-09-02-11

Головне управління  ДПС у Львівській області розглянуло звернення та відповідно до положень ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI, із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

Практична необхідність отримання податкової консультації полягає в тому, щоб визначитись:

1.Чи достатньо поданої декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, згідно якої суб’єктом господарювання споживається пальне для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, оскільки відповідно до Закону України від 13 грудня 2022 року №2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» у разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР за здійснення зберігання пального без ліцензії, тобто чи ця норма Закону передбачає і отримання ліцензії і подання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального - одночасно?;

2.Чи у разі подання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, суб’єкту господарювання потрібно також отримати ліцензію на право зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки?

Щодо питання 1.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», із змінами та доповненнями, (далі - Закон № 481).

         Відповідно до статті 15 Закону № 481, зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на право зберігання пального, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Відповідно до статті 18 Закону № 481, із внесеними змінами Законом України від 13.12.2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», дата набрання чинності 03.01.2023 року, встановлено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

1) суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).

У декларації, серед іншого, зазначаються відомості про загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Таким чином, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечується електрогенераторною установкою лише за умови подання до контролюючого органу декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, без отримання ліцензії на право зберігання пального.

Щодо питання 2.

Відповідно до статті 18 Закону № 481, (із внесеними змінами та доповненнями), що набрали чинності 03.01.2023 року, право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

 Відтак, у разі подання Вами декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, отримувати ліцензію на право зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки не потрібно.

 

Додатково інформуємо, що пунктом 52 ⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року «64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п.69.9. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.