Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.04.2023 р. № 1016/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) при поверненні товару покупцем – неплатником ПДВ, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків займається гуртовою торгівлею, основними покупцями якого є фізичні особи – підприємці неплатники ПДВ, та повідомив, що трапляються випадки повернення товару такими покупцямиу строк, що перевищує 14 календарних днів від дати купівлі товару.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право платник податків приймати повернення товару, якщоз дати поставки такого товару минуло 14 календарних днів?
2. Як в податковому обліку з ПДВ відображається операція з повернення раніше поставлених товарів покупцем – неплатником ПДВ та який механізмзупинення реєстрації розрахунків коригування на зменшення податкових зобов’язань, складених у зв’язку з таким поверненням?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Щодо питання 1

Правові відносини між суб’єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ), ПКУ та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 67 розділу ІІГКУ визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином, договірні відносини між суб’єктами господарювання не належать до сфери контролю ДПС.

Щодо питання 2

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,підрозділами 2 та 10розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 192 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 192.2 статті 192 розділу V ПКУ передбачено, що зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ та пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування до податкових накладних, складених, зокрема до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Коригування податкових зобов’язань, крім випадків, передбачених Порядком № 21, відображається у рядках 7 та 8 (підпункт 8 пункту 3 розділу V Порядку № 21).

У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 21).

Одним із додатків до деклараціїє додаток1«Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – додаток 1 (Д1)) (пункт 10 розділу ІІІ Порядку № 21).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Отже, у разі якщо отримувачем товару є неплатник ПДВ і товар вже оплачений, постачальник має право скласти розрахунок коригування лише при поверненні йому раніше поставлених товарів у власність з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації його в ЄРПН.Такий розрахунок коригування відображається в рядку 7 декларації звітного (податкового) періоду, в якому його складено (у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН), або того звітного (податкового) періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН (у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН). При цьому додаток1 (Д1) неподається.

Водночас слід зазначити, щозгідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Щодозупинення реєстрації розрахунків коригуванняна зменшення податкових зобов’язань у зв’язку з поверненням раніше поставлених товарів

Пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 Порядку № 1165, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в ЄРПН.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку № 1165).

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Одним із критерії ризиковості здійснення операцій визначених Порядком № 1165, з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. № 1428, єподання для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника ПДВ, у строк, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, встановлених ПКУ, крім розрахунку коригування до податкової накладної, у якій відображені операції з постачання електричної енергії (товарна підпозиція 2716 згідно з УКТЗЕД), постачання природного газу (товарні підпозиції 2705, 2709 та 2711 11 згідно з УКТЗЕД), постачання теплової енергії (умовний код товару 00401).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, де зазначається, зокрема критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (пункти 10 та 11 Порядку № 1165).

Іншого механізму зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, ніж той, який визначений Порядком № 1165, чинним законодавством не передбачено.

Також зазначаємо, що на підставі пункту 52⁸, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ зупинено перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).