Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2023 р. № 1030/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податку повідомив, що перебуває на обліку як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи.
З 2022 року діяльність не здійснював та дохід не отримував. Також платник зазначив, що є пенсіонером за віком з (   ) року. При цьому щоквартальну звітність подає.

У зв’язку з чим фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи може платник не подавати звітність платника єдиного податку третьої групи, якщо діяльність не здійснюється і дохід не отримується?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Порядок визначення доходів та їх склад для фізичної особи – підприємця  платника єдиного податку третьої групи передбачено ст. 292 глави 1 розділу XIV Кодексу.

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється ст. 296 Кодексу, згідно з абзацом першим п. 296.3 якої платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 Кодексу).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу).

Водночас відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 Кодексу застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, із змінами (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1), який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон  № 2464). Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини дванадцятої ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Крім того, абзацом першим п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов'язання, є 2022 рік (п. 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

30 грудня 2022 року набули чинності накази Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – Наказ № 394) та від 15.12.2022 № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (далі – Наказ № 438), якими внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація), з метою приведення форми декларації до положень Кодексу (у т. ч. визначення мінімального податкового зобов'язання).

Таким чином, вперше Декларація за формою у редакції Наказу № 394, зі змінами, внесеними Наказом № 438, подається за податковий (звітний) період – 2022 рік.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, а також одночасно не є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, головами сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, можуть не подавати Декларацію у разі відсутності протягом звітного періоду доходу.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.