Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2023 р. № 1044/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс),розглянула звернення ТОВ …..щодо оподаткування страхових платежів та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію  щодо практичного застосування норм п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та
п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу з урахуванням змін, внесених до цих підпунктів, а саме:

1. Чи повинен містити договір добровільного медичного страхування умову про те, що відшкодування самостійно витрачених коштів не може здійснюватися Застрахованій особі, а лише проводитися виплата (оплата послуг) медичним установам?

2. Як порівнювати страховий платіж, який сплачують у середині місяця із заробітною платою, яку буде нараховано в кінці місяця?

3. Якщо страховий платіж сплачують авансом за рік, то з якою сумою заробітної плати порівнювати ‒ нарахованою за місяць чи за рік?

4. Якщо сплатили річний внесок за співробітника, який працював менше року, як бути з несплаченим податком?

5. З якої суми сплачувати податок, якщо страховий платіж все ж перевищує 30 відс. нарахованої заробітної плати: зі всієї чи лише з перевищення?

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу визначено функції контролюючих органів, зокрема, контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Кодексом.

Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85/96) передбачено, що медичне страхування відноситься до добровільного виду страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (ст. 6 Закону № 85/96).

При цьому ст. 3 Закону № 85/96 зазначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи,фізичні особи – підприємціта дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк йогодії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

При цьому страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідноз договором страхування (ст. 10 Закону № 85/96).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Звільняютьсявідоподаткуваннявійськовим збором доходи, щозгідно з розділомIV Кодексу не включаються до загальногооподатковуваного доходу фізичнихосіб (не підлягаютьоподаткуванню, оподатковуються за нульовоюставкою), крімдоходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексута п.14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідніположення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 16¹підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» Кодексу).

Водночас перелікдоходів, яківключаються до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподаткувизначено п. 164.2  ст. 164 Кодексу, зокрема:

 сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентомза платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентомза свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в»п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичнихосіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щонараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Щодо питання 1

Питання щодо наявності у договорі про добровільне медичне страхування умови про відшкодування самостійно витрачених застрахованою особою коштів, не належить до компетенції ДПС.

        Щодопитань 2, 3

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, яка не перевищує 30 відс. нарахованої заробітної плати протягом звітного податкового місяця. При цьому для розрахунку 30 відс. граничної межі використовується заробітна плата, нарахована працівнику за місяць, у якому було фактично сплачено страховий платіж. Тобто при сплаті страхових внесків авансом за півроку/рік (інший період), порівняння здійснюється всієї суми авансового внеску із сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці такої сплати.

        Щодо питання 4

        Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

        Таким чином, у разі якщо юридичною особою було здійсненоза працівника сплату страхових платежів (внесків) авансом за рік, але вказаний працівник пропрацював менше року, то роботодавець має право здійснити перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період.

Щодо питання 5

Якщо сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, перевищує розмір, визначений п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справлянняподатків і зборівздійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).