Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.04.2023 р. № 994/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення         щодо оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання об’єкта інтелектуальної власності та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство створило Базу даних, що складається із сукупності різних творів, а саме: аналітичних матеріалів, нормативної бази, відповідей на питання, форумів, тестів, календарів, тематичок, форм та зразків документів, книг, відеоматеріалів, а також даних та іншої інформації професійної спрямованості.

Такі твори розміщені у систематизованому та упорядкованому вигляді, що надає змогу клієнтам (користувачам) вказаної вище Бази даних здійснювати пошук відповідної інформації, використовуючи ті чи інші електронні засоби (комп’ютер, телефон, планшет та інше).

База даних є об’єктом права інтелектуальної власності, а саме результатом інтелектуальної діяльності та творчої праці працівників, авторів та експертів Підприємства. При цьому База даних не є комп’ютерною програмою чи іншим програмним забезпеченням.

Підприємство має намір укладати зі своїми клієнтами ліцензійний договір про надання клієнту права на використання об’єкта права інтелектуальної власності (далі – Ліцензійний договір), а саме Бази даних та/або окремих складових частин такої Бази даних (далі – Систем). Клієнт зобов’язується сплачувати Підприємству відповідні платежі за надання права на використання Бази даних та/або Систем.

Згідно з Ліцензійним договором База даних (компіляція даних) - це об’єкт права інтелектуальної власності, а саме сукупність творів, даних або будь-якої іншої інформації професійної спрямованості в електронній формі, добір та упорядкування яких є результатом інтелектуальної діяльності та творчої праці, і її складові частини доступні індивідуально та можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи па основі електронних засобів (комп’ютера). Виключні майнові права інтелектуальної власності на Базу даних належать Підприємству.

Система – це об’єкт права інтелектуальної власності, а саме складова частина Бази даних, що може використовуватись окремо, виключними майновими правами на яку володіє Підприємство.

Умовами Ліцензійного договору не передбачено надання клієнту:

Системи у володіння, розпорядження чи власність;

права продати чи відчужити іншим способом Системи або оприлюднити (розголосити) будь-яку секретну інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), креслення, моделі, формули, процесу;

права видавати субліцензію на використання Систем.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи вважається платіж, отриманий Підприємством від клієнта за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме Бази даних у частині окремих Систем, як складових частин Бази даних, роялті у розумінні норм, визначених підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ?;

2) чи є об'єктом оподаткування ПДВ операція Підприємства з надання клієнту права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме Бази даних у частині окремих Систем, як складових частин Бази даних?;

3) чи враховується сума платежів, отриманих Підприємством від клієнта за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме Бази даних у частині окремих Систем, як складових частин Бази даних, при обрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, для цілей обов’язкової реєстрації Підприємства як платника ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до статті 418 ЦКУ право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається ЦКУ та іншим законом.

Згідно з частиною першою статті 420 та частиною першою статті 433 ЦКУ до об'єктів права інтелектуальної власності та авторського права, зокрема, належать компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності.

Правила та умови розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (у тому числі використання об'єкта права інтелектуальної власності) визначено Главою 75 ЦКУ.

Статтею 1107 ЦКУ визначено, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких правочинів:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший правочин щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Правочин щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій (електронній) формі, за винятком випадків, визначених законом.

У разі недодержання письмової (електронної) форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) дозвіл на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензіат не має права використовувати об'єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об'єкта права інтелектуальної власності (стаття 1108 ЦКУ).

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов'язується вносити плату за використання об'єкта, якщо інше не встановлено договором (стаття 1109 ЦКУ).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 01 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права»:

твір - оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об'єктивній формі;

база даних (компіляція даних) – це сукупність творів, даних або будь-якої іншої інформації у довільній формі, що розташовані у систематизованому або упорядкованому вигляді, що можуть бути доступні за допомогою спеціальної пошукової системи та/або на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів;

відтворення - пряме чи опосередковане виготовлення однієї або більше копій об'єкта авторського права та/або суміжних прав (або його частини) будь-яким способом та у будь-якій формі, у тому числі для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер, а також створення тривимірного твору з двовимірного і навпаки та створення тривимірного твору на основі набору інструкцій, який зчитується комп'ютером для виготовлення тривимірного твору;

копія - відтворений у будь-якій об'єктивній формі об'єкт авторського права та/або суміжних прав. Копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі, є примірником твору.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що роялті – це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180-183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ) зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

До загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.

Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питання 1

 

У розглянутій у зверненні ситуації платіж, який отримуватиме Підприємство від клієнта за надання останньому права на використання Системи, вважатиметься роялті у розумінні норм, визначених підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, за умови, що:

Система фактично належить до об'єктів права інтелектуальної власності;

умови надання права на використання Системи не передбачають надання Підприємством права клієнту продати Систему або здійснити відчуження Системи в інший спосіб або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

не відбуватиметься фактичного придбання клієнтом примірників (копій, екземплярів) Системи, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу таких примірників (копій, екземплярів).

В іншому випадку вказаний вище платіж не вважатиметься роялті та розглядатиметься як компенсація вартості за надання Підприємством клієнту права на використання Системи і, відповідно, включатиметься до бази оподаткування ПДВ такої операції.

З питання належності Системи до об'єктів права інтелектуальної власності ДПС рекомендує звернутися до Міністерства економіки України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності.

 

Щодо питань 2 і 3

 

При обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ враховуються суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, а не суми відповідних платежів.

У випадку, якщо платіж, який отримуватиме Підприємство від клієнта за надання останньому права на використання Системи вважатиметься роялті, то вказана операція Підприємства не буде об’єктом оподаткування ПДВ і, відповідно, сума від здійснення такої операції не враховуватиметься при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей обов’язкової реєстрації Підприємства як платника ПДВ.

Якщо платіж, який отримуватиме Підприємство від клієнта за надання останньому права на використання Системи не вважатиметься роялті, то вказана операція Підприємства буде об’єктом оподаткування ПДВ і, відповідно, сума від здійснення такої операції враховуватиметься при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей обов’язкової реєстрації Підприємства як платника ПДВ.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).