Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.04.2023 р. № 1038/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків уклав трудовий договір із юридичною особою, зареєстрованою за законодавством …, та отримав заробітну плату за зазначеним договором.

Частину заробітної плати платник перераховував у вигляді благодійних внесків (пожертвувань) на користь різних неприбуткових організацій, які відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Кодексу. При цьому платник планує відобразити зазначений дохід у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік та заявити про своє право на податкову знижку.

Таким чином, платник податківпросить надати індивідуальну податкову консультацію на питання:

Яким чином платник податків повинен відобразити свій дохід у вигляді заробітної плати від юридичної особи – нерезидента у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), щоб скористатися своїм законним правом на податкову знижку? Чи може він для цих цілей відобразити відповідний дохід у вигляді заробітної плати у графі 3 рядка 10.1 податкової декларації, а сплачену суму податку на доходи фізичних осіб з цього доходу у графі 4 рядка 10.1 податкової декларації?

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, ст. 166 якого визначено особливості надання податкової знижки.

Так, п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Кодексу визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб, зокрема має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

При цьому згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4
п. 166.4 ст. 166 Кодексу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:

визначення часток (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1-166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Кодексу;

визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу для відповідної ставки податку;

визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Таким чином, право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати. При цьому алгоритм розрахунку застосування податкової знижки передбачає повернення платнику податку суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу.

Оскільки з доходу у вигляді заробітної плати у 2022 році, який отриманий Вами від іноземного роботодавця, не утримувався податок на доходи фізичних осіб відповідно до положень розділу IV Кодексу, а оподаткування такого доходу здійснювалося згідно з законодавством іноземної держави, то у Вас відсутні підстави для застосування права на податкову знижку.

Крім того, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п.163.1.3 п.163.1 ст. 163 Кодексу). 

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою
18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167  Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.  167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 ¹ ст. 170 Кодексу
(п. 170.11¹ст. 170 Кодексу).

Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову деклараціюза наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою – резидентом отримується дохід з джерел за межами України, то такий дохід включається до загальногорічного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

При цьому фізична особа зобов’язана подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Форму податкової декларації та інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (далі – Інструкція).

Згідно з п.п. 9 п. 2 розділу III «Порядок заповнення декларації» Інструкції

у рядку 10.7 вказується сума іноземних доходів, розмір яких визначається відповідно до п. 170.11 ст. 170 розділу IV Кодексу.

Таким чином, оскільки дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, оподатковується з урахуванням норм п. 170.11 ст. 170 Кодексу як іноземний дохід, то такий дохід відображається в рядку 10.7 розділу II декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу».

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.