Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.04.2023 р. № 987/ІПК/26-15-09-04-09

Головне управління ДПС у м. Києві,за результатамирозгляду звернення комунальної служби,  щодо ліцензування діяльності, пов’язаної з обігом пального,та з питань виконання вимог Податкового кодексу Українивід 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(із змінами і доповненнями)(далі–Закон № 481),керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу,в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні комунальна служба повідомила, що її створено відповідно до рішення органу місцевого самоврядування тавключено до реєстру неприбуткових установ та організацій рішенням відповідних податкових органів.Комунальна службазнаходиться на обслуговуванні в управлінні Державної казначейської служби та утримується за рахунок коштів місцевого бюджету міста. Сфера діяльності - запобігання і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в місті.

Для здійснення вказаної діяльності у комунальної служби є необхідність в доставці та передачі на безповоротній основі дизельного палива та бензину з матеріального резерву виконавчого органу міської радита з резерву паливно-мастильних матеріалів міста на виконання рішень міської ради, розпоряджень міського голови, виконавчого органу міської ради та інших нормативно-правових актів, обов’язковість виконання яких передбачена,в тому числі і статутом комунальної служби.

Для тимчасового зберігання та перевезення дизельного палива і бензину для потреб власного споживання комунальна служба планує використовувати колісний транспортний засіб - спеціалізований з автомобільною цистерною загальним об’ємом 9 702,00 літрів (далі –транспортний засіб) 

Комунальна служба просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.    Чи підлягає вищезазначена діяльність комунальної служби ліцензуванню відповідно до Закону № 481.Якщо підлягає – то ліцензію на яку діяльність необхідно отримати комунальній службі?

2. Чи підпадає вищевказаний транспортний засіб під визначення «акцизний склад пересувний» відповідно до Кодексу.

Щодо питання 1 та 2.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюєтьсяЗаконом України № 481.

Терміни «пальне» вживається в Законі № 481 у значеннях, наведених у Кодексі (абзац сімдесят третій статті 1 Закону № 481).

Згідно з підпункту14.1.141¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Відповіднодо частин 1 та 21 статті 15 Закону № 481 ліцензуванню підлягають оптова, роздрібна торгівля пальним та зберігання пального.

Законом № 481 визначено поняття:

ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ,що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження діяльності зазначеної в ліцензії (абзац двадцять п’ятий, статті 1);

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування(абзац п’ятдесят шостий, статті 1);

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик(абзац шістдесятий, статті 1);

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина сімнадцята статті 15 Закону № 481).

Частиною 20 статті 15 Закону № 481 передбачено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Частиною 9 статті 15 Закону № 481 встановлено, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії, зокрема на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензії, зокрема на право зберігання пального, передбачені статтею15 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).

Згідно із пунктом 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Таким чином, ліцензування діяльності з перевезення пального у цистернах паливозаправника Законом № 481 не передбачено. Якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування, обов’язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому транспортному засобіу комунальної служби не виникає.

У разі, якщо комунальна служба повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, зберігання пального також не потребує отримання відповідної ліцензії.

У разі, якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального та його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування, іфінансування Комунальної службиздійснюється за рахунок інших джерел (не тільки з державного або місцевого бюджету),відповідно до статті 15 Закону № 481виникає обов’язок отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Відповідно до підпункту 14.1.6¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу, акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 230.1.5 пункту 230.1 статті 230 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України, зокрема пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий (далі – Перелік).

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку здійснюється автоматично на підставі, зокрема даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального.

Форма Заявки та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення».

Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Переміщення пального транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, у разі заправлення пальним з паливозаправника власної та орендованої техніки комунальною службою, яка не є розпорядником акцизного складу та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, комунальній службі,відповідно до підпункту 230.1.5 пункту 230.1 статті 230 Кодексу, необхідно включити паливозаправник до Переліку шляхом подання заявки на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального.

В той же час слід зазначити, що висновки, надані у даній індивідуальній податковій консультації, ґрунтуються виключно на інформації щодо суті здійснюваних платником операцій, наданій у зверненні. При цьому кожен конкретний випадок податкових правовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють детально ідентифікувати предмет запиту.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Водночас зазначаємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.