Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У РІВНЕНЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.04.2023 р. № 1013/ІПК/17-00-04-01-06

 

         Головне управління ДПС у Рівненській області за розглядом звернення Товариства щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), керуючись ст. 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

         Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна, право на яке зареєстровано у встановленому законом порядку.

         Згідно ухвали Вищого антикорупційного суду України від _______ по справі №________ на майно Товариства накладено арешт шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування об’єктами нерухомого майна, будівлями, спорудами, технологічними об’єктами тощо.

         Арештоване майно передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) шляхом управління за договором.

         АРМА (установник управління) укладено з Акціонерним товариством (управителем) договір управління активами (майном) Товариства.

         Товариство запитує, в кого виникає податковий обов’язок подавати податкову звітність та сплачувати Податок за арештоване нерухоме майно, яке належить Товариству на праві власності та передане АРМА в управління Акціонерному товариству.

         Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу визначено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток).

         Офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

         Отже, основною умовою для визнання об’єктом оподаткування Податком об’єкта нерухомості (житлової та/або нежитлової) є внесення відомостей щодо права власності на нього до Державного реєстру. Відповідно суб’єкт господарювання, щодо якого внесені відомості до Державного реєстру як власника, є платником Податку.

         Кодекс не передбачає виключення з об’єктів оподаткування Податком об’єктів нерухомості, які знаходяться під арештом.

         Виходячи із змісту права власності, який встановлено нормами ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

         За актуальною інформацією право власності Товариства на нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі.

         Тобто, Товариство продовжує користуватися правом володіння нерухомим майном.

         Прийняття управителем активів в управління не призводить до виникнення в нього права власності на ці активи.

         Відповідно речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право управління, не є підставою для справляння Податку.

            Оскільки право власності на об’єкти нерухомості, на які накладено арешт, належить Товариству, то саме у Товариства виникає податковий обов’язок задекларувати та сплатити Податок до бюджету.

          

         Тимчасово, на період  до  припинення  або  скасування  воєнного  стану на території України, який введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

         Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

         Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (ст.52.2 ст.52 Кодексу).