Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.04.2023 р. № 1056/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Акціонерного товариства «_______» (далі – Товариство) щодо окремих питань коригування фінансового результату до оподаткування на суму виплат у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, керуючись  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із зверненням у судовому порядку встановлено, що Товариством як власником об`єкта нерухомого майна, збережено (заощаджено) у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою. Водночас, відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття Товариством володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) Товариством належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Товариством на підставі рішення суду було сплачено безпідставно збережені кошти на користь міської ради у зв’язку з користуванням землею без укладення договору оренди землі.  

У зв’язку з викладеним вище платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

Чи необхідно для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств збільшувати платнику такого податку фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму коштів, сплачених на користь органу місцевого самоврядування за рішенням суду у вигляді безпідставно збережених коштів  зв’язку з користуванням землею без укладення договору оренди землі?

 

Окремий вид зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави встановлено Главою 83 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).     

Так, відповідно до ст. 1212 Глави 83 ЦКУ особа, яка набула  майно або  зберегла  його у себе за рахунок іншої особи  (потерпілого)  без  достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення Глави 83 ЦКУ застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна (частина перша ст. 1214 Глави 83 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абз. першого  п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою                      0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Виходячи з умов запиту, вбачається, що кошти, сплачені підприємством за рішенням суду на користь місцевої ради, яка звернулася до суду з вимогами про повернення таким підприємством-відповідачем несплачених ним грошових коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, є відшкодуванням доходів, які одержало таке підприємство від використання такої земельної ділянки без достатньої правової підстави, що в свою чергу є компенсацією неодержаного доходу відповідною територіальною громадою, яку представляє відповідний орган місцевого самоврядування.

Отже, якщо підприємство-платник податку на прибуток підприємств за рішенням суду здійснює виплату коштів у зв’язку з користуванням земельною ділянкою без укладення договору оренди землі (без достатньої правової підстави) на користь органу місцевого самоврядування, що внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, тобто не є платником податку на прибуток підприємств, то таке підприємство збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму таких виплат відповідно до  п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52 ⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).