Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.04.2023 р. № 1058/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо можливості складання Договору між Підприємством та фізичною особою–підприємсцем, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі–Кодекс) повідомляє.

         Як зазначено у зверненні, Підприємство є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) на загальній системі оподаткування та має намір скласти договір щодо виконання робіт фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), який перебуває на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку другої групи.

         Враховуючі вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.Чи має право Підприємство укласти відповідний договір?

2.Чи виникнуть у Підприємства додаткові податкові обов’язки?

3.Чи є Підприємство податковим агентом по відношенню до вищевказаного ФОП?

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові відносини між суб’єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України, Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

         Кодексом також визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

ДПС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У своїй діяльності ДПС керується Конституцією України, законами України та іншими актами законодавства і виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Таким чином, договірні відносини між суб’єктами господарювання не належать до сфери контролю ДПС.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності–особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

До другої групи платників єдиного податку належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, щопротягом календарного року відповідаютьсукупності таких критеріїв: не використовуютьпрацюнайманихосібабокількістьосіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпунктом 2 пунктом 291.4 статті 291 Кодексу).

Згідно із підпунктом 1 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 9 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту291.4 статті 291 Кодексу відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Таким чином, у разі якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи укладено договір на виконання комплексу робіт з юридичною особою, яка перебуває на загальній системі оподаткування, та виконана робота згідно укладеного договору, то така фізична особа – підприємець повинна перейти на сплату інших податків і зборів у терміни, визначені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Щодо питання 1 та 2

Договірні відносини між суб’єктами господарювання не належать до сфери контролю ДПС.

Щодо питання 3

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи не може здійснювати діяльність з юридичною особою, яка перебуває на загальній системі оподаткування.

Слід зазначити, що на підставі пункту 52⁸,підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинено  перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.