Державна податкова служба України розглянула зверненнящодо порядку нарахуванняБанком податку на додану вартість при отриманні від клієнтів відшкодування (компенсації) витрат, понесених Банком у межах здійснення операцій з надання послуг таким клієнтам,та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, згідно з умовами договорів, укладених Банком з клієнтами на надання відповідних послуг, клієнти компенсують Банку витрати на оплату послуг третіх осіб. Зокрема, при укладанні договорів оренди нежитлових приміщень клієнти компенсують витрати на оплату комунальних послуг; за договорами фінансового лізингу – реєстраційні та страхові витрати; за кредитними договорами – витрати на здійснення незалежної оцінки заставного майна, оплату поштових, нотаріальних послуг тощо.
Враховуючи викладене, Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення бази оподаткування ПДВ з метою нарахування податкових зобов’язань при отриманні Банком від клієнтів відшкодування (компенсації) витрат, понесених Банком у межах здійснення операцій з надання послуг таким клієнтам.
Порядок визначення бази оподаткування ПДВ у разі компенсації клієнтами вартості послуг, отриманих платником податку від третіх осіб у зв’язку з виконанням договорів з постачання послуг таким клієнтам, роз’яснено в індивідуальнихподатковихконсультаціях, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових консультацій, на попередні звернення платника податку. На даний час зміни до ПКУ в частині порядку визначення бази оподаткування ПДВ за вказаними операціями не вносилися, отже зазначені роз’яснення є чинними та можуть використовуватися банком у його господарській діяльності.
Зокрема, в ІПК зазначено, що відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУбаза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
У випадку, якщо Банком отримуються кошти від клієнта як відшкодування (компенсація) понесених ним витрат на оплату послуг третіх осіб (зокрема, телекомунікаційних, реєстраційних, поштових, тощо) у зв’язку з виконанням договору з надання послуг такому клієнту, такі кошти є оплатою вартості послуг, що надаються в межах виконання такого договору, та включаються Банком до бази оподаткування.
В доповнення до роз’яснень, наданих в ІПК, ДПС повідомляє.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).
Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Таким чином, платники податку – учасники операції (постачальник (продавець) та отримувач (покупець)) самостійно (спільно), виходячи з власної господарської доцільності, визначають договірну вартість товарів/послуг, що постачаються/придбаваються такими платниками податку. База оподаткування за операціями з постачання таких товарів/послуг визначається з урахуванням норм пункту 188.1 статті 188 ПКУ, а саме виходячи з їх договірної вартості. В той же час з метою оподаткування ПДВ така база оподаткування не може бути нижчеціни придбання таких товарів/послуг (без урахування податку на додану вартість).
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |