Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.05.2023 р. № 1129/ІПК/26-15-04-05-07

         Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення Товариства щодо можливості відстрочки подання податкової звітності, відстрочки сплати податків, звільнення від застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності та сплати податків у зв’язку з перебуванням на військовій службі директора Товариства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні заявник повідомив, що директор Товариства перебуває на службі у Збройних Силах України та є єдиною посадовою особою Товариства, яка має повноваження нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність.

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має Товариство, директор якого мобілізований, право на відстрочку подання податкової звітності та на який період? Якими нормами законодавства врегульовано зазначене питання?

2.  Чи має Товариство, директор якого мобілізований, право на відстрочку сплати податків та на який період? На які строки? Якими нормами законодавства врегульовано зазначене питання?

3. Якщо Товариство, після завершення строків, визначених Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, для повідомлення податкової про неможливість виконання зобов’язання щодо подання податкової звітності, подало необхідну заяву із зазначенням підстав неможливості виконання зобов’язань, чи може вона бути врахована? Якщо так, то які строки, передбачені для подання такої заяви? Яким нормативно – правовим актом передбачена така можливість?

4. Якщо Товариство отримало акт камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання декларації з податку на прибуток, то чи є мобілізація директора підставою для звільнення від відповідальності або ж обставиною, що виключає вину чи пом’якшувальною обставиною?

5. У разі отримання Товариством акту щодо несвоєчасної сплати податків, то чи є мобілізація директора підставою для звільнення від відповідальності або ж обставиною, що виключає вину чи пом’якшувальною обставиною?

6. Чи може Товариства, директор якого мобілізований бути притягнуто до відповідальності на підставі акту камеральної перевірки за несвоєчасне подання податкової звітності та несвоєчасну сплату податків? Яким законодавством це передбачено?

  Щодо питань1,2.

         Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (пункт 3 статті 8 Закону № 996).

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, зокрема самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 41 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, платник податку повинен виконувати обов’язки (функції), визначені нормами податкового законодавства, навіть при відсутності керівника підприємства.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок № 225).

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 підставами неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) є, зокрема, відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об’єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов’язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

Таким чином, наявність у Товариства, крім керівника, власників (засновників), не дає права скористатися вищезазначеною підставою неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу10 розділу XX Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі - Закон № 2836), який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

 подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року (абзац шостий підпункт 69.1 пункт 69 підрозділ 10 розділ XX Кодексу);

 строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше                           1 серпня 2022 року (абзац сьомий підпункт 69.1 підпункт 69 підрозділ 10 розділ XX Кодексу).

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами шостим - сьомим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділ 10 розділ XX Кодексу, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом № 2836, тобто з 03.01.2023 (абзац дев’ятий підпункт 69.1 пункт 69 підрозділ 10 розділ XX Кодексу).

Щодо питання 3.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків мав право подати не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок.

 Якщо у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, відсутня можливість подати до контролюючого органу заяву та відповідні документи (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (абзац 2 пункт 4 Порядку № 225).

Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 розділу II Порядку № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (пункт 7 розділу II Порядку № 225).

Щодо питань 4,5,6.

Пунктом 75.1 статті 75 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Кодексу.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Таким чином, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Пунктом 86.2 статті 86 Кодексу передбачено, що у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені (абзац тринадцятий підпункт 69.1 пункт 69 підрозділ 10 розділ XX Кодексу).

Зміни, внесені Законом № 2836 до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.

Отже, починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов’язки, щодо подання звітності та сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки, визначені підпунктом 69.1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом                     № 2836, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Відповідно до підпунктів 111.1.1 і 111.1.2 пункту 111.1 статті 111 Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності:

        фінансова;

        адміністративна.
      Статтею 120 Кодексу передбачено штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

        Застосування штрафних санкцій у разі порушення суб’єктом господарювання термінів сплати грошових зобов’язань передбачено статтею 124 Кодексу.      

Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.