Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.05.2023 р. № 1131/ІПК/99-00-21-02-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненнящодо порядку виправлення помилок у податковому обліку за попередні звітні рокита, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив,що веде бухгалтерський облік за міжнародними стандартами та для виправлення помилок минулих років застосовується МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

Міжнародні стандарти фінансової звітності розділяють правила виправлення суттєвих та несуттєвих помилок минулих років:

тільки суттєві помилки попереднього періоду виправляються ретроспективно (пункт 42 МСБО 8);

ретроспективне перерахування – виправлення визнання, оцінки та розкриття інформації про суми елементів фінансової звітності так, начебто помилок у попередньому періоді ніколи не було (пункт 5 МСБО 8).

Також платник зазначає, що Міністерство фінансів України неодноразово звертало увагу, що якщо підприємство відповідно до законодавства застосовує для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності міжнародні стандарти фінансової звітності, то для нього вимоги МСФЗ є правилами бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Водночас пунктом 6 статті 14 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 –ХІV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності, зокрема, з метою виправлення самостійно виявлених помилок. Тобто, законодавчо встановлено дозвіл на подання уточненої фінансової звітності, проте не встановлено обов’язок.

Враховуючи зазначене, платник податків просить роз’яснити чи має право/зобов’язане Підприємство подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток за попередній звітний період (звітні періоди 2020, 2021 років), за які виявлено помилку, для виправлення помилки без надання уточнюючої фінансової звітності за звітні періоди 2020, 2021 років, проте з надсиланням доповнення, яке складено за довільною формою відповідно до вимог пункту 46.4 статті 46 Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 розділу І Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 розділу І Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом.

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 розділу І Кодексу).

         Відповідно доабзацу першого пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

         Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту44.1 статті 44 Кодексу.

         Для обрахунку об’єктаоподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку тафінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

         Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого пункту 46.2 статті 46 Кодексу, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

 

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексуоб’єктом оподаткування податком на прибуток єприбуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу якщо у майбутніх податкових періодах (у урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, у разі якщо внаслідок виправлення помилок у фінансовій звітності змінюються показники, зокрема показник рядка 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» або рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» Податкової декларації, такі показники підлягають виправленню одним із визначених вище способів.

З огляду на зазначене вище, якщо виправлення помилок у фінансовій звітності впливає на фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) та як наслідок на показник об’єкта оподаткування податком на прибуток, то платник податків здійснює виправлення показників податкової декларації з податку на прибуток шляхом подання або уточнюючого розрахунку, або у складі податкової декларації з податку на прибуток за відповідний податковий (звітний) період за чинною на день їх подання формою.

         У разі подання платником податку уточнюючої декларації до такої декларації мають бути подані усі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків декларації із зазначенням інформації про подані додатки у таблиці «Наявність додатків» декларації. При цьому фінансова звітність за звітні періоди, що уточнюються подається до уточнюючої декларації лише у разі виправлення показників такої фінансової звітності.

            Відповідно до частини шостої ст. 14 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі –Закон № 996) підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточненуконсолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності таконсолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, зметою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та

оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансовоїзвітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності таконсолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону № 996).

Статтями 48 та 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу передбачено порядок складення та подання податкової декларації до контролюючих органів та визначено умови відмови у прийнятті податкової декларації.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» платниками, які складають фінансову звітність згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами проставляється позначка «+» у відповідній графі: НП(С)БО або МСФЗ.

Разом з такими уточнюючими деклараціями платник податків може подати відповідно до пункту 46.4 статті 46 Кодексу доповнення до таких декларацій, складене за довільною формою, з поясненням мотивів його подання та розшифровкою показників збільшення або зменшення раніше визначеного та задекларованого фінансового результатудо оподаткування. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною уточнюючої декларації. Про цей факт подання доповнення платник зазначає у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Згідно із пунктом 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).