Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.05.2023 р. № 1161/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватного акціонерного товариства «_______» (далі – Товариство) щодо оподаткування дивідендів, отриманих платником податку на прибуток підприємств від платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Товариство є платником податків на загальній системі оподаткування та отримує дивіденди від Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ), яким здійснено перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з травня 2022 року та обрано третю групу платників єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу.

Прибуток ТОВ з початку 2022 рок було розподілено двічі на користь засновників:

вперше, період розподілення прибутку ТОВ та дата протоколу відносяться до періоду, коли ТОВ перебувало на загальній системі оподаткування. Але дивіденди виплачено у періоді, коли ТОВ було вже платником єдиного податку;

вдруге, період розподілення прибутку ТОВ належить до періоду, коли ТОВ перебувало на загальній системі оподаткування, але дата протоколу та виплата дивідендів відбулися вже коли ТОВ було платником єдиного податку.

Тобто в обох випадках ТОВ розподілено бухгалтерський прибуток за період, в якому такий платник податків перебував на загальній системі оподаткування, та в сумі, що не перевищує оподатковуваний прибуток. При цьому зазначено, що податкові зобов’язання у зв’язку з виплатою дивідендів виконано до дати виплати дивідендів на користь Товариства.

З огляду на викладене Товариство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації з таких питань:

1. Чи правильним є розуміння, що отримані Товариством дивіденди від ТОВ (платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки), які нараховано таким ТОВ та оподатковано відповідно до вимог Кодексу у періоді перебування ТОВ на загальній системі оподаткування, не включаються до складу доходу Товариства у всій сумі отриманих дивідендів і така виплата не відображається Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємств?

2. Чи потрібно при отриманні дивідендів акціонеру (Товариству) отримати додаткове підтвердження від ТОВ, що всі відповідні податки з такого розподіленого прибутку належним чином сплачено у періоді перебування ТОВ на загальній системі оподаткування? Якщо так, то який це може бути документ?

Щодо питань 1 – 2

Відповідно до п.п.14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів встановлено пунктом 57.1¹ Кодексу.

Відповідно до п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57^. Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Згідно з п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу, крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст.136 цього Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.4 Кодексу зменшується, зокрема, на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Така різниця в частині суми нарахованих доходів у вигляді дивідендів відображається у рядку 3.2.3.1 додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101) зі змінами та доповненнями.

Отже, у разі отримання платником податку на прибуток підприємств дивідендів, що були нараховані на його користь іншим платником податку на прибуток, який в подальшому перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності як платник єдиного податку третьої групи, такий платник податку на прибуток (отримувач дивідендів) відображає суму таких нарахованих (отриманих) дивідендів при визначенні фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож, питання бухгалтерського обліку операцій з отримання дивідендів  юридичною особою, що є власником корпоративних прав, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

При цьому платник податку на прибуток (отримувач дивідендів) має право на зменшення фінансового результату до оподаткування відповідного податкового (звітного) періоду лише у випадку нарахування доходів при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку у такому звітному періоді у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку за відповідні періоди їх перебування на загальній системі оподаткування, згідно з умовами п.п. 140.4.1 п. 140.4 Кодексу. 

Крім того, зазначимо, що Кодексом не передбачено порядку отримання платником податків підтвердження оподаткування розподіленого прибутку у вигляді дивідендів, що сплачуються на його користь від іншого платника податків.

Для цілей оподаткування, на підставі п. 44.1 ст. 44 Кодексу, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Відповідно до п. 52 ⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).