Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.05.2023 р. № 1197/ІПК/99-00-21-01-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                                  ТОВ про надання роз’яснення щодо окремих норм чинного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні ТОВ повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана зі складністю застосування Кодексу, в частині застосування/використання його норм відокремленими підрозділами іноземних неурядових організацій, представництвами, філіями іноземних благодійних організацій та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків вказаних організацій.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи можливо внесення до реєстру неприбуткових організацій  в Україні - представництво некомерційної неурядової організації в Україні, яке здійснює благодійну діяльність?

2. Чи вважається благодійна діяльність, яку здійснює представництво (відокремлений підрозділ) некомерційної неурядової організації на території України веденням господарської діяльності?

3. Чи звільняється представництво некомерційної неурядової організації метою якої є благодійна діяльність від сплати податків на території України, в тому числі, але не виключно, податком на додану вартість   (далі  – ПДВ)?

4. Чи вважається безоплатна передача благодійної допомоги у матеріальній та/або нематеріальній формі (послуги психологічної підтримки) отримувачам (фізичним та/або юридичним особам) поставкою товарів, робіт (послуг) для цілей оподаткування ПДВ таких операцій у відповідності із розділом V Кодексу, що передбачає реєстрацію платником ПДВ, якщо сума таких операцій за останні 12 календарних місяців перевищить 1 млн гривень?

5. Чи повинно представництво некомерційної неурядової організації або материнська компанія сплачувати податки на території України з суми отриманих коштів від материнської компанії (яка зареєстрована в Італійській Республіці) відокремленому підрозділу/представництву в Україні для здійснення своєї діяльності (благодійної діяльності) в Україні?

6. Чи має право представництво некомерційної неурядової організації або материнська компанія надавати благодійну допомогу у вигляді оплати послуг психологів, без проведення ідентифікації кінцевих бенефіціарів (отримувачів)  психологічної допомоги?

7. Чи буде представництво некомерційної неурядової організації або материнська компанія податковим агентом кінцевих отримувачів (фізичних осіб) благодійної допомоги, а саме психологічної допомоги, якщо представництво некомерційної неурядової організації або материнська компанія не буде знати (не буде отримувати персональні дані) кінцевих отримувачів психологічної допомоги (благодійної допомоги)?

8. Чи звільняється відокремлений підрозділ/представництво некомерційної неурядової організації від обов’язків по нарахуванню та утриманню податку на доходи фізичних осіб з суми (вартості) благодійної допомоги (кошти або допомога у матеріальній формі: засоби гігієни, речі, матеріали, іжа, послуги психолога та інше) яка надається на користь фізичних осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації до підпункту «в», підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу?

Чи є у цьому випадку відокремлений підрозділ/представництво  некомерційної неурядової організації податковим агентом при наданні (виплаті) такої благодійної допомоги? Якщо так, то які функції та обов’язки  відокремлений підрозділ/представництво некомерційної неурядової організації має у цьому випадку?

9. Яка максимальна сума грошової благодійної допомоги може бути надано відокремленим підрозділом/представництвом некомерційної неурядової організації на користь фізичних осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації без утримання податку на доходи фізичних осіб із суми такої благодійної допомоги?

Чи розповсюджується на відокремлений підрозділ/представництво  некомерційної неурядової організації дія підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 Кодексу відповідно до якого не включається до оподаткування доходу сума нецільової благодійної допомоги в тому числі матеріальної в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.3 статті 169 Кодексу?

 

Щодо питання 1

Пунктом 133.4 статті 133 Кодексу визначено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Відповідно до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку на прибуток, зокрема, можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок) встановлює Кабінет Міністрів України (підпункт 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Кодексу). Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (зі змінами).

До Реєстру включаються неприбуткові організації - юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ, які включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до зазначеного Єдиного державного реєстру (пункт 4 Порядку).

Контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу (пункт 7 Порядку).

Отже, до Реєстру можуть бути включені організації та установи, які мають статус юридичної особи, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та юридичні особи, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації, які відповідають вимогам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 Кодексу. Тобто відокремлений підрозділ/представництво іноземної некомерційної неурядової організації в Україні не може бути внесений до Реєстру.

 

Щодо питань 2 – 3, 5

Відповідно до пункту 64.5 статті 64 Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до статті 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах.

У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Тобто у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу нерезидента, підлягають взяттю на облік в контролюючих органах і відокремлений підрозділ нерезидента і сам нерезидент.

Підпунктом 133.2.2. пункту 133.2 статті 133 Кодексу встановлено, що до платників податку на прибуток підприємств - нерезидентів віднесено, зокрема, нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інших нерезидентів, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Визначення постійного представництва наведено у підпункті 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Так, постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 5073).

Отже, на підставі викладеного вище у разі, якщо діяльність нерезидента в Україні здійснюється через відокремлений підрозділ (представництво) і така діяльність не пов’язана з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, отриманням доходу та не підпадає під визначення постійного представництва, наведеного у підпункті 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, а здійснюється, зокрема, виключно у вигляді благодійної діяльності, то такий нерезидент не є платником податку на прибуток підприємств та  не зобов’язаний подавати податкову декларацію з податку на прибуток підприємства разом з відповідною фінансовою звітністю.

 

Щодо питань 3 – 4

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 та 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається згідно з пунктом 188.1 статті 188 Кодексу виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Таким чином, операції з надання платником благодійної допомоги у грошовій формі не підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг (підпункти 14.1.191 та 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу) та не є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкових наслідків з ПДВ при отриманні благодійної допомоги у грошовій формі у платника ПДВ не виникає.

Операції з надання платником благодійної допомоги у вигляді товарів/послуг відповідно до підпунктів 14.1.191 та 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг та згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185  Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому операції з безоплатної передачі благодійною організацією товарів/послуг у вигляді благодійної допомоги (у разі виконання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 Кодексу) звільняються від оподаткування ПДВ.

Проте визначати об’єкт оподаткування ПДВ та застосовувати режим звільнення від оподаткування ПДВ мають право особи, які зареєстровані платниками ПДВ.

У разі якщо товари/послуги постачаються благодійною організацією, яка не зареєстрована платником ПДВ, то операції з передачі/надання таких товарів/послуг ПДВ не оподатковуються.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 та пункті 180.1 статті 180 Кодексу. Зокрема, такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку першої − третьої групи), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

Згідно з підпунктом 69.12 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу операції, передбачені підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об'єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов'язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до статті 181 розділу V Кодексу.

Відтак, операції громадських об’єднань та/або благодійних організацій з безоплатного (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, не враховуються особами, які здійснюють такі операції, при обрахунку ними загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності реєстрації платником ПДВ в обов’язковому порядку.

 

Щодо питання 6