Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.05.2023 р. № 1192/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо звітного (податкового) періоду, в якому у податковій декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) відображається сума,визначена в податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР) за формою «В3» або «В4», та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що в декларації за грудень 2020 року завищено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. За результатами перевірки контролюючим органом складено ППР за формою «В4», яке отримано платником податку 26.04.2021 року. Платник податку погодився з результатами перевірки та не оскаржував таке ППР в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Коли сума, визначена в ППР за формою «В3» або «В4», вважається узгодженою, якщо платник податку погоджується з такою ППР і не розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження?
2. В якому звітному (податковому) періоді сума, визначена в ППР за формою «В3» або «В4», підлягає відображенню в рядку 16.3 декларації, якщо ППР отримано в квітні 2021 року, і така ППР не була оскаржена в адміністративному або судовому порядку?

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44розділу ІІ ПКУдля цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44розділу ІІ ПКУ.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 розділу ІІПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, зокрема,якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПКУ.

Пунктом 200.14 статті 200 розділу V ПКУ визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254 (далі – Порядок № 1204), контролюючий орган складає ППР за формами:

«В3» – у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування;

«В4» – у разі зменшення від’ємного значення суми податку на додану вартість (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 1204).

Пунктом 56.1 статті 56розділу ІІПКУ визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56розділу ІІ ПКУ).

Абзацом першим пункту 56.3 статті 56розділу ІІ ПКУ визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 розділу ІІПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 статті 56 розділу ІІ ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у ППР (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження (пункт 56.15 статті 56розділу ІІ ПКУ).

Пунктом 56.17 статті 56розділу ІІ ПКУ визначено,що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108¹.2.2 пункту 108¹.2 статті 108¹розділу ІІ ПКУ.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56розділу ІІПКУ).

Порядок набрання судовим рішенням законної сили визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами і доповненнями, сума збільшення/зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56розділу II ПКУ, вказується у рядку 16.3 декларації, з обов’язковим заповненням таблиці «* Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Щодо питання 1 та 2

Сума визначена в ППР за формою «В3»або «В4» відображається в декларації звітного (податкового) періоду, на який припадає день узгодження такогоППР.

Узгодженим відповідно до статті 56 розділу ІІ ПКУ, вважається ППР, по якому закінчилась процедура адміністративного оскарження або судове рішення у відповідності до вимог КАСУ набрало законної сили.

При цьому, згідно з підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 розділу ІІ ПКУпроцедура адміністративного оскарження закінчуєтьсяднем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на ППР або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 статті 56 розділу ІІ ПКУ.

З урахуванням випадку, наведеному у зверненні, якщо платник податку отримав ППР за формою «В4» 26.04.2021 та погоджується з результатами перевірки і не розпочинає процедуруадміністративного або судового оскарження, сума визначена в такому ППР відображається в декларації за звітний період травень 2021 року в рядку 16.3 такої декларації, з обов’язковим заповненням таблиці «* Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Разом з тим, наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дають змогу ідентифікувати предмет запиту.

Також зазначаємо, що на підставі пункту 52⁸, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУзупинено перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).