Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2023 р. № 1203/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм статті 39розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що02 червня 2022 року уклав угоду (Контракт купівлі-продажу) із підприємствомФедеративної Республіки Німеччина з організаційно-правовою формою GmbH&Co.KG(далі – підприємство GmbH&Co.KG) на закупівлю ПВХ (Полівінілхлорид).

Під час підписання угоди підприємство GmbH&Co.KG надало платнику податків установчі документи, як довід своєї реєстрації як підприємства Федеративної Республіки Німеччина та платника податків згідно їх чинного законодавства, а також банківські реквізити.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

• чи підпадають операції з підприємство GmbH&Co.KG, під визначення неконтрольованих, враховуючи, що вони зареєстровані, як юридична особа та сплачують податки на території Федеративної Республіки Німеччина, не є пов’язаними особами з резидентом України та не здійснюють операції через комісіонерів-нерезидентів?

Відповідно до підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема:

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

На виконання підпункту «г»підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік).

Згідно із підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Питання щодо надання документа, який підтверджує сплату нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку), висвітлено в Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.5 1 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 № 266 (далі – УПК).

Так, відповідно до питання 6 УПК, якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Кодекс не містить спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати нерезидентом податку на прибуток підприємств (корпоративний податок), а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 глави 10 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо підтвердження сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Зазначений документ, одержаний від контрагента – нерезидента, зберігається в платника податку на прибуток підприємств і має бути наданийна запит контролюючого органу у випадках, передбачених Порядком проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 серпня 2015 року№ 706та/або під час проведення документальних перевірок.

Таким чином, операції з підприємством GmbH&Co.KGне підпадають під визначення контрольованих, за умови, що у звітному році підприємство GmbH&Co.KGсплачувало податок на прибуток (корпоративний податок), при цьому такі операції не підпадають під критерії, визначені підпунктами «а» - «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

Відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).