Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.05.2023 р. № 1224/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної
особи – підприємця (далі – Підприємець)
від (вх. ДПС № від, далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Підприємець має намір здійснювати діяльність у сфері послуг за допомогою мережі Інтернет.

Враховуючи викладене, Підприємець просить надати роз’яснення щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), у разі проведення розрахунків за надані послуги з використанням наступних платіжних сервісів:

1. Liqpay (Питання 1);
2. Fondy (Питання 2).

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 265:

розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Щодо місця проведення розрахунків окремо зазначаємо таке.

Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089-IX) визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов’язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

У Законі № 1089-IX терміни вживаються в такому значенні:

абонент – кінцевий користувач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах договору, укладеного з постачальником електронних комунікаційних послуг;

кінцеве (термінальне) обладнання – обладнання, призначене для з’єднання з кінцевим пунктом електронної комунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до електронних комунікаційних послуг;

кінцевий пункт мережі – фізична точка, в якій кінцевому користувачу надається доступ до загальнодоступної електронної комунікаційної мережі, і яка у випадку мереж, що включають комутацію або маршрутизацію, визначається за певною мережевою адресою.

Проводячи аналогію між Законами № 1089-IX та № 265, то абонентом є надавач послуг із музичного навчання; кінцеве (термінальне) обладнання – місце надання послуг із музичного навчання споживачу; кінцевий пункт
мережі – місце отримання послуг із музичного навчання споживачем.

Зауважуємо, що при визначенні відносин Підприємця з отримувачами послуг в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків, зокрема, місце проведення розрахунків, яким, в описаному у зверненні випадку, є кінцеве (термінальне) обладнання надавача послуг із музичного навчання, яке розміщене в кінцевому пункті мережі, відповідно до укладеного договору (тобто місце безпосереднього отримання споживачем комунікаційних послуг).

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків та/або способу оплати обраного покупцем (споживачем), наявності того чи іншого зареєстрованого виду господарської діяльності, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та
Закону № 265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.

Тобто, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення, який запропоновано Підприємцем.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265, яким визначено, що у разі здійснення Підприємцем розрахункових операцій у розумінні
Закону № 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Наголошуємо, що право на використання пільги щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, є єдиною нормою, яка має визначальне значення для формування відповіді на питання звернення.

Всі інші доводи та аргументи, наведені у зверненні, зокрема, нормативно – правові акти Національного банку України, Міністерства економіки України та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі і їх роз’яснення, не впливають на обсяг прав та коло обов’язків, що супроводжують процеси здійснення розрахунків, в частині застосування РРО/ПРРО, формування та видачі або надсилання розрахункових документів споживачу.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 та 2 звернення повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО для такого Підприємця не є обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.