Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.05.2023 р. № 1240/ІПК/18-28-04-03-01

Головне управління ДПС у Сумській області розглянуло звернення Державного підприємства  щодо коригування фінансового результату до оподаткування при формуванні податкових різниць компенсації витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, зайнятим на Списках шкідливих професій №1 та №2 і дострокових зобов’язань по виплатах згідно з колективним договором та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі- Кодекс), повідомляє.

 

У зверненні Державного підприємства повідомило, що з метою оцінки зобов’язань підприємства по компенсації витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, зайнятим на Списках шкідливих професій №1 та №2 і довгострокових зобов’язань по виплатах згідно з колективним договором складається Актуарний звіт про оцінку зобов’язань, на підставі якого розраховуються довгострокові та короткострокові забезпечення по відшкодуванню пільгових пенсій і просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо коригування фінансового результату до оподаткування при формуванні податкових різниць.

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

 

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

 

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з

України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

 

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), передбачені статтею 139 Кодексу.

 

Відповідно до підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

 

Фінансовий результат до оподаткування зменшується згідно з підпункту  139.1.2 пункту  139.1 статті 139 Кодексу:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

 

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

 

Підпунктом 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III Кодексу використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

 

Пунктом 1.3 розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі - Інструкція № 5), передбачено, що до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

 

Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

 

Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, встановлено розділом 3 Інструкції № 5.

 

Так, згідно з пунктом 3.11 розділу 3 Інструкції № 5 видатки підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій відносяться до складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

 

При цьому підпунктом 1 пунктом 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами та доповненнями), визначено, що виплати, пов'язані з оплатою праці - виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно Інструкцією № 5.

 

Слід зазначити, що відповідно до підпункту 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Кодексу працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

 

Крім того, згідно з преамбулою Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (зі змінами та доповненнями) економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, визначаються вказаним Законом.

 

Тобто у разі застосування понять, пов'язаних з оплатою праці, необхідна наявність трудових відносин між фізичною особою та підприємством.

 

Отже, видатки підприємства на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, належать до виплат підприємства, пов'язаних з оплатою праці.

 

Таким чином, за операціями із створення та використання забезпечень по зазначеним виплатам працівникам коригування фінансового результату до оподаткування відповідно підпункту 139.1.1 та підпункту 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 Кодексу не здійснюється.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пунктом 52.2 статті 52 Кодексу).