Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.05.2023 р. № 1114/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС у м. Києві, щодо оподаткування ПДВ операцій з передачі частини майна за розподільчим балансом при реорганізації підприємства шляхом виділу та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство, що є платником податку на прибуток на загальних підставах та зареєстроване у якості платника ПДВ, планує провести реорганізацію шляхом виділу. Новоствореній юридичній особі, яка буде платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків без сплати ПДВ, буде передано за розподільчим балансом частина майна (основних засобів, товарів, матеріалів).

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо обов’язку новоствореного підприємства нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ на суму ПДВ від вартості майна, що буде передане за розподільчим балансом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Правові основи злиття, приєднання, поділу та перетворення юридичної особи визначено статтями 106 - 109 ЦКУ.

Відповідно до частини другої статті 109 ЦКУ виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно з підпунктом 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 ПКУ під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Отже, унаслідок виділення створюється новий платник податку, а той, із якого відбувся виділ, продовжує функціонувати.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (абзац перший частини другої статті 109 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Правила нарахування податкових зобов'язань з ПДВ визначено у статтях 187, 198, 199 та 201 ПКУ.

Підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V ПКУ).

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються, зокрема, в разі проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 199 розділу V ПКУ).

Таким чином, операція з передачі частини майна від платника ПДВ, який реорганізується шляхом виділу, до юридичної особи, що створена в результаті такого виділу, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

При цьому за такою операцією норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються і податкові зобов'язання з ПДВ згідно з вказаними нормами платником що реорганізується не нараховуються.

Підстави для використання зазначених норм новоствореною юридичною особою відсутні, оскільки така особа отримує майно без ПДВ (операція з передачі частини майна від платника ПДВ, який реорганізується шляхом виділу, до юридичної особи, що створена в результаті такого виділу, не є об'єктом оподаткування ПДВ), а отже, не формує податковий кредит.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.