Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2023 р. № 1281/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо оподаткування ПДВ зазначених у зверненні операцій та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство має ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України та є суб'єктом ринку з постачання природного газу непобутовим споживачам.

Товариство має намір здійснити придбання природного газу у європейського трейдера нерезидента-1 без його ввезення на митну територію України, а саме придбання у митному режимі «митний склад» природного газу, який зберігається у підземному сховищі резидента. Надалі такий природний газ Товариство планує постачати (реалізовувати) нерезиденту-2 у митному режимі «митний склад». Передача такого природного газу буде здійснюватися без оформлення митним органом відповідної митної декларації, а саме виключно за актами приймання-передачі, складеними між продавцем і покупцем, а також згідно з актом резидента, у підземному сховищі якого зберігається такий природний газ.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції Товариства з придбання природного газу у нерезидента-1 у митному режимі «митний склад» та операції Товариства з постачання (реалізації) такого природного газу нерезиденту-2 у митному режимі «митний склад»? Якщо так, то які ставки ПДВ застосовуються до таких операцій?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі статтею 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Підпунктом 27 частини першої статті 4 МКУ визначено, що до митних платежів належить:

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Правові основи митного режиму «митний склад» встановлено главою 20 МКУ.

Митний склад − це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів.

Операції, які можуть здійснюватися з товарами, що зберігаються на митному складі, визначено статтею 127 МКУ.

Правила передачі права власності на товари, поміщені у митний режим митного складу встановлено статтею 128 МКУ. Допускається передача права власності на іноземні товари, поміщені у митний режим митного складу. Інформація про власника таких товарів надається митному органу під час випуску зазначених товарів з митного складу. Якщо зміна власника товару передбачає вивезення товару з території України, таке вивезення здійснюється на підставі нових товаросупровідних документів і митної декларації (документа, що її замінює).

Митна територія України – це територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України (частина перша статті 9 МКУ). При цьому частиною другою статті 9 МКУ визначено території, які для цілей застосування положень розділів V і IX МКУ вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, зокрема, це вільні митні зони. Водночас митний склад не зазначено у частині другій статті 9 МКУ як територія, яка знаходиться поза межами митної території України.

Товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). В цілях оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін «товари» вживається у значенні, визначеному МКУ. Відповідно до пункту 57 частини першої статті 4 МКУ товари – це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Розміри ставок ПДВ встановлено статтею 193 розділу V ПКУ.

Пунктом 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною.

Податок на додану вартість становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» - «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до            статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Для товарів місце їх постачання визначається згідно з пунктом 186.1                статті 186 розділу V ПКУ.

Так, місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» пункту 186.1 статті 186          розділу V ПКУ);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Під ввезенням товарів на митну територію України і вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 206.9 статті 206 розділу V ПКУ до операцій із вивезення товарів з митної території України на митний склад та операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України на митний склад застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 20 МКУ.

Враховуючи викладене, для цілей оподаткування ПДВ визначальним фактором (чинником) віднесення тих чи інших операцій платника ПДВ з постачання товарів до категорії операцій, що є об’єктом оподаткування ПДВ, є встановлення місця постачання таких товарів відповідно до пункту 186.1          статті 186 розділу V ПКУ.

У випадку, якщо фактичним місцезнаходженням товарів (у тому числі природного газу) на момент їх постачання є митна територія України, то операція платника ПДВ з постачання таких товарів покупцю (у тому числі нерезиденту) буде об’єктом оподаткування ПДВ та підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Якщо фактичним місцезнаходженням товарів (у тому числі природного газу) на момент їх постачання є територія, що знаходиться поза межами митної території України, то операція платника ПДВ з постачання (продажу) таких товарів покупцю (у тому числі нерезиденту) не буде об’єктом оподаткування ПДВ.

Разом з цим, з питання віднесення території, де зберігається природний газ та перебуває у митному режимі «митний склад», до митної території України або до території, що знаходиться поза межами митної території України, а також визначення статусу товару, який поміщений у митний режим «митний склад» (товар, що перебуває на митній території України, чи товар, що вивезений за межі митної території України), у ситуації, описаній Товариством у зверненні, ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого є:

організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів (у тому числі ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції)), контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;

надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до МКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).