Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2023 р. № 1306/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо подання звітності та в межах компетенції повідомляє.

Платник податку, як зазначено у зверненні, являється єдиним спадкоємцем померлого батька, який був фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи та мав найманих працівників.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Яким чином можливо здійснити подання звітності до податкового органу, а саме податкової декларації платника єдиному податку другої групи (за 2021 рік) та про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (за період 4 кварталу 2021 року, 1 та 2 кварталів 2022 року) за померлого батька – фізичної особи – підприємця?

2. В якому порядку подання звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та нарахованого єдиного внеску можливо підтвердити фактично відпрацьований час по найманим особам, які працювали у померлого батька?

Щодо першого та другого питань

Згідно з п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (абзац перший п. 295.1 ст. 295 Кодексу).

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців  та громадських формувань», із змінами та доповненнями (далі – Закон), відомості, зокрема про фізичну особу – підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) подається копія свідоцтва про смерть фізичної особи (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону).

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону).

Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця згідно з частиною четвертою ст. 13 Закону є підставою для зняття її з обліку, зокрема в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Абзацом другим п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями, визначено, що дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 Кодексу передбачено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Порядок виконання грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи – підприємця у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною, встановлений ст. 99 Кодексу.

Виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття (абзац перший п. 99.1 ст. 99 Кодексу).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на інформацію, яка наведена у …зверненні, усі грошові зобов’язання були сплачені фізичною особою – підприємцем особисто, тобто у фізичних осіб – спадкоємців не виникає обов’язку щодо погашення грошових зобов’язань фізичної особи – підприємця.

Водночас повідомляємо, що Кодекс не передбачає обов’язку подання спадкоємцями податкової звітності, зокрема податкової декларації платника єдиному податку другої групи та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у разі смерті фізичної особи – підприємця.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.