Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2023 р. № 1313/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненьТОВ «СП «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток грошових коштів які повернені з рахунку умовного зберігання (ескроу) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, ТОВ було уповноваженою особою від групи осіб, що діяли спільно, які спільно володіли  простими іменними акціями, що складає 95,0021% від загальної кількості простих іменних акцій ПрАТ «» (далі – КЗТВ), та є заявником публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій КЗТВ, якою було ініційовано процедуру щодо обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

Для забезпечення належного завершення процедури обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, та здійснення виплат акціонерам, ТОВ відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) в банку на підставі Договору рахунку умовного зберігання (ескроу), на підставі якого було здійснено зарахування коштів на рахунок ескроу. Договір діє протягом 3 (трьох) років з моменту зарахування на рахунок коштів для виплати бенефіціарам.

Після припинення дії Договору рахунку умовного зберігання (ескроу) банком було проведено процедуру повторної ідентифікації Клієнта – ТОВ.

Після проходження ідентифікації банком було повернуто Клієнту частину коштів, що знаходились на рахунку умовного зберігання (ескроу).

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1.Яким чином та в якому періоді необхідно оподатковувати грошові кошти, які були повернені з рахунку умовного зберігання (ескроу)?

2.В якому періоді нараховувати податкове зобов’язання з податку на прибуток після закриття рахунку умовного зберігання (ескроу):

- в період закінчення Договору рахунку умовного зберігання (ескроу);

- в період зарахування коштів на поточний рахунок Товариства;

- через 2 роки, після спливу 5-річного терміну, встановленого для виплат акціонерам згідно зі ст. 95 Закону України від 22.07.2022 № 2465-IX«Про акціонерні товариства»(далі – Закон № 2465-IX) у редакції чинній з 01.01.2023;

- через 3 роки після спливу строку позивної давності?

Щодо питання 1 та 2.

Порядок обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, визначено ст. 95 Закон № 2465-IX.

Частиною 4 ст. 95 Закону 2465-IX встановлено, що особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій товариства, або будь-яка її афілійована особа, або уповноважена особа (далі – заявник вимоги) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій (далі - публічна безвідклична вимога). У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги та здійснення заявником вимоги всіх інших дій, що вимагаються положеннями цієї статті, акції, що належать усім акціонерам товариства (крім осіб, що діють спільно з такою особою, та її афілійованих осіб) та самому товариству, у безумовному порядку відчужуються на користь заявника вимоги.

Згідно з частиною 9 ст. 95 Закону 2465-IX заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Відповідно до ст. 1076¹ Цивільного кодексу України за договором рахунка умовного зберігання (ескроу) банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий клієнту (володільцю рахунка), грошові кошти, отримані від володільця рахунка та/або від третіх осіб, та перераховувати такі кошти особі (особам), вказаній володільцем рахунка (бенефіціару або бенефіціарам), або повернути такі кошти володільцю рахунка за настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу).

Перерахування всього обсягу грошових сум у порядку, встановленому частиною дев'ятою ст. 95 Закону 2465-IX, є належним виконанням заявником вимоги зобов'язання щодо оплати акцій, що придбаваються (частина 15 ст. 95 Закону 2465-IX).

Згідно з частиною 17 ст. 95 Закону № 2465-IX придбання акцій заявником вимоги та відчуження таких акцій акціонерами не потребують обов'язкової участі інвестиційної фірми та отримання ліцензії на здійснення валютних операцій або інших дозволів та погоджень від державних органів, у тому числі від Національного банку України.

Для акціонерів результатом операцій з обов'язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій є виникнення доходу, який включається до розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до чинних норм та положень, встановлених Кодексом.

Згідно з п.п.п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування .

При цьому доходи та витрати платника податку на прибуток підприємств відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів передбачено п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

При цьому,  відповідно до п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу  фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за звітний період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Згідно з п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Кодексу платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму грошових коштів, які були повернуті з рахунку умовного зберігання (ескроу)  та після його закриття.

 Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV).

Також повідомляємо, що Міністерством фінансів України було видано Узагальнюючу податкову консультацію від 26.04.2019 № 181 «Щодо оподаткування операцій обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета».

Відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).