Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2023 р. № 1318/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариством у своїх зверненнях повідомлено про оскарження рішення комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), яким відмовлено в реєстрації податкової накладної, та що судом відкрито провадження в адміністративній справі за поданою Товариством позовною заявою.

Товариство просить надати роз’яснення щодо порядку реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої зупинена, та яка за рішенням суду підлягає реєстрації в ЄРПН за умови, що на дату набрання чинності рішенням суду у заявника анульована реєстрація платника ПДВ, та яким чином контрагенту Товариства скористатись правом на податковий кредит.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу визначено перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, серед яких, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг та податковий номер платника податку (продавця).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Кодексу (пункт 201.8 статті 201 Кодексу).

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу реєстрація податкової  накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Судові рішення, з питань реєстрації або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН, які набрали законної сили, виконуються з дотриманням норм Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України та проводяться з урахуванням вимог Порядку № 1246, постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами і доповненнями), наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (зі змінами і доповненнями), у зв’язку з чим механізм виконання судових рішень такої категорії потребує певного часу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема, зобов’язано Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену Товариством.

Відповідно до інформаційних баз ДПС в ЄРПН внесено відомості щодо реєстрації зазначеної податкової накладної датою її фактичного подання.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 198.6 статті 198 Кодексу, у редакції що діяла до набрання чинності змін до Кодексу, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада №1914-IX, тобто до 01.01.2022, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

При цьому, згідно з абзацом п’ятим пункту 198.6 статті 198 Кодексу, у редакції що діяла до 01.01.2022, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац сьомий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Крім того, будь-який платник податку (у тому числі і покупець – контрагент Товариства) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог статті 52 Кодексу.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Слід зазначити, що на підставі пункту 52⁸ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинено перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.