Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2023 р. № 1324/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо звільнення від оподаткування доходів нерезидента з джерелом їх походження з України відповідно до положень українсько-кіпрського договору про уникнення подвійного оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах. В 2012 році ТОВ здійснило продаж корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи-резидента України юридичній особі-нерезиденту, зареєстрованій за законодавством Республіки Кіпр і визнало дебіторську заборгованість в сумі продажу, передбаченій укладеним договором купівлі-продажу корпоративних прав. Нерезидент не має постійного представництва на території України, однак має довідку з інформацією за звітний податковий період (рік), яка підтверджує, що нерезидентє резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Заборгованість нерезидента за укладеним договором купівлі-продажу корпоративних прав не відповідає ознакам безнадійної заборгованості, визначеної Кодексом. У звітному податковому періоді (році) між ТОВ та нерезидентом боржником планується укладення договору про прощення боргу.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку оподаткування доходу юридичної особи-нерезидента, зареєстрованої за законодавством Республіки Кіпр, що буде визнаний таким нерезидентом у звітному податковому періоді (році) внаслідок прощення ТОВ заборгованості нерезидента за укладеним договором купівлі-продажу корпоративних прав, виходячи з норм міжнародного договору з державою реєстрації такого нерезидента (Республіка Кіпр).

Порядок та особливості оподаткування податком на прибуток доходів юридичних осіб - нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Так, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи із змінами, внесеними до неї Протоколом від 11.12.2015, ратифікованим Верховною Радою України 30.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019  (далі – Конвенція), поширюються на «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції) та до податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Конвенції). Резиденція осіб, на яких поширюється Конвенція, визначається відповідно до положень ст. 4 Конвенції.

У загальному порядку доходи, що одержуються особою, яка у контексті Конвенції є «резидентом Договірної Держави» (України/Кіпру), від відчуження будь-яких видів  майна (зокрема, таких майнових прав як акції, частки та інші корпоративні права), яке належить цій особі на правах власності, є предметом розгляду ст. 13 (Доходи від відчуження майна) Конвенції.

Згідно з п. 4 ст. 13 Конвенції «доходи, одержувані резидентом Договірної Держави від відчуження акцій, які одержують більше ніж 50 відсотків їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватись в іншій Державі».

«(a) Пункт 4 застосовується тільки для доходів, отриманих від нерухомого майна.

  (b) Пункт 4 не застосовується до доходів, отриманих від відчуження акцій:

 i) які котируються на визнаній фондовій біржі;

 ii) у випадку реорганізації корпорації;

 iii) коли нерухоме майно, з якого акції отримали свою оцінку (вартість) є нерухомим майном, яке є обʼєктом господарської діяльності

 iv) відкритого акціонерного товариства; та

 v) подібні проценти у фондах нерухомості.

 (c) Пункт 4 не застосовується до доходів, отриманих від відчуження акцій, коли особа, що відчужує майно є:

i) зареєстрованою на визнаній фондовій біржі;

ii) відкрите акціонерне товариство;

iii) пенсійний фонд, фонд страхування або подібний субʼєкт господарювання» (п. 5 ст. 13 Конвенції).

Пунктом 6 ст. 13 Конвенції передбачено, що «доходи від відчуження будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3, 4 і 5 оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно, за умови, що ці доходи підлягають оподаткуванню у цій Договірній Державі».

Таким чином, до доходів від відчуження корпоративних прав (інших ніж ті, що посвідчені акціями), застосовуються правила, встановлені п. 6 ст. 13 Конвенції.

Враховуючи зазначене,ст. 13 Конвенції застосовується у разі якщо підприємство-резидент Республіки Кіпр після отримання права власності на корпоративні правау статутному капіталі юридичної особи-резидента Українибуде здійснювати їх подальший продаж

Пунктом 1 ст. 20 (Інші доходи) Конвенції встановлено, що види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їхнього виникнення, про які не йде мова у попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в першій згаданій Державі.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 офіційних Коментарів до ст. 21 (Інші доходи) Модельної конвенції щодо податків на доход і на капітал Організації економічного співробітництва і розвитку, покладеної в основу більшості чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі Конвенції, які відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів застосовуються для цілей трактування їх положень, ст. 20 Конвенції встановлює загальне правило оподаткування, яке стосується доходів, не охоплених попередніми статтями Конвенції. В цій статті йдеться не лише про доходи, категорії яких не розглядались іншими статтями Конвенції, а також  і про доходи, джерело походження яких не може бути чітко визначено.

Отже, у разі якщо нерезидент отримав у власність корпоративні права на підставі договору купівлі-продажу і в подальшому відповідно до договору про прощення боргу заборгованість нерезидента перед резидентом була прощена, то таке прощення заборгованості для нерезидента є доходом, який розглядається як «інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України» і відповідно п. 1 ст. 20 (Інші доходи) Конвенції оподатковується тільки в Республіці Кіпр.

Відповідно до п. 52 прим. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).