Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2023 р. № 1326/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної
особи – підприємця   (далі – Підприємець) від   (вх. ДПС №   від  , далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні Підприємець повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи) та здійснює діяльність у сфері торгівлі з використанням послуг посередників.

Враховуючи вищевикладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у разі доставки товару покупцю та прийняття від нього оплати посередником, з подальшим переказом отриманої іншими посередниками торгової виручки Підприємця на його поточний рахунок.

Перед наданням відповіді на поставлене податковому органу питання, звертаємо увагу Підприємця, що його запит хоч і відповідає вимогам статті 52 ПК України, водночас, оформлений суто формально та не розкриває суті здійснюваних Підприємцем операцій з продажу товарів, розрахунків з покупцями, взаємодії з контрагентами, задіяними у здійсненні таких операцій, що є ключовим для визначення кола обов’язків у сфері здійснення розрахункових операцій.

Також, виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на  податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні  звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Як результат, податкові органи, при наданні індивідуальних податкових консультацій, не зобов’язані досліджувати, будь-які документи платників податків та організовувати господарську діяльність таких платників.

Такий підхід Підприємця до оформлення запиту унеможливлює надання вичерпної індивідуальної податкової консультації щодо порушених ним питань, через те, що у зверненні не деталізовано суті здійснених господарських операцій та встановлено низку невідповідностей:

- в тексті звернення одночасно наведено два різних способи отримання оплати за товар «від фізичних осіб на розрахунковий рахунок» та «на мій розрахунковий рахунок підприємця від компанії «НоваПей», за умови опису єдиного та виключного алгоритму реалізації товарів;

- не зазначено на підставі чого оплату за товар перераховує
ТОВ «НоваПей», за умови, що доставку здійснює і оплату у своєму відділенні отримує ТОВ «Нова Пошта»;

- не зазначено чи є ТОВ «Нова Пошта» учасником відносин
купівлі-продажу;

- взагалі не зрозумілою є описана в зверненні участь ТОВ «НоваПей» в процесі продажу товарів, враховуючи, що ліцензійними умовами ведення діяльності з надання платіжних (фінансових) послуг, їй заборонено здійснювати діяльність у сферах матеріального виробництва та торгівлі;

- не зазначено спосіб оплати, що запропонований Підприємцем споживачу та не уточнено алгоритм дій Підприємця, як продавця, та посередників
ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «НоваПей».

Враховуючи викладене, консультація надається із загальних норм законодавства.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або способу оплати обраного покупцем, наявності того чи іншого зареєстрованого виду господарської діяльності, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання (далі – СГ), які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та Закону № 265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.

Для цілей застосування РРО/ПРРО продавцем товарів, в тому числі, у разі здійснення продажу з використанням послуг посередників, має значення спосіб оплати, який запропоновано продавцем або умовами договору купівлі-продажу покупцю.

При цьому, алгоритм дій продавця товарів та надавача йому кур’єрських послуг, форма оплати за такі послуги, та спосіб, у який продавцю будуть повернуті належні йому матеріальні цінності, мають бути чітко визначені умовами Цивільно – правового договору та, зокрема, містити інформацію щодо способу, у який він виконується.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом № 675.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Звертаємо увагу, що загально-доступними договорами про надання послуг з переказу коштів, в повному об’ємі підтверджується відсутність будь-якої участі фінансових установ у відносинах та виконанню ними зобов’язань, в межах договорів купівлі-продажу. Переказ коштів під час здійснення платіжних операцій є окремими господарськими операціями, які не мають жодного відношення до договорів купівлі-продажу, укладених з покупцями, та проводяться на підставі окремих договорів.

Якщо покупець замовив товар, не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється кур’єром чи кур’єрською службою на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО/ПРРО застосовується кур’єрською службою, безпосередньо при передачі товару покупцю та отримання оплати від нього, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару.

У такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки, в момент отримання товару оплату проведено у відділені кур’єрської служби або поштовому відділені.

Чек РРО/ПРРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати кур’єрська служба, яка здійснює доставку.

Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Водночас, відповідно до умов загально-доступного договору про надання послуг з організації перевезень відправлень, ТОВ «Нова Пошта» не є учасником відносин купівлі-продажу, тому не може вважатися кур’єром, а є експедитором і відтак, чек РРО/ПРРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує саме факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язаний видавати сам Підприємець.

Відповідаючи на питання зазначаємо, що обов’язок застосування Підприємцем РРО/ПРРО, у випадку використання ним послуг експедиторів, виникає, зокрема, внаслідок приєднання до договору про надання послуг з переказу коштів відповідно до змісту якого, фінансова установа не є учасником операції з купівлі-продажу товарів/послуг/робіт, не здійснює продаж товарів, робіт або послуг, а зазначена Вами у зверненні служба доставки, згідно загально-доступного договору, насправді є «експедитором» та надає логістичні послуги по переміщенню товару.

Тобто, якщо посередник, який здійснює переміщення товарів, не є учасником відносин купівлі-продажу, Підприємець зобов’язаний проводити розрахункові операції через РРО/ППРО (у загальному порядку передбаченому Законом № 265) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів та обов’язковою їх видачею (направленням електронної копії, вкладанням у поштове відправлення).

Водночас, застосування РРО/ПРРО Підприємцем не є обов’язковим у разі продажу ним товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів кур’єрською службою, як виконавцем обов’язку вручити придбаний товар покупцеві.

Враховуючи зазначене, наголошуємо на ретельному вивчені Підприємцем умов кожного окремого договору, що регламентує взаємовідносини між продавцем, фінансовими установами та сервісами доставки товарів, для чіткого та однозначного визначення кола обов’язків кожного учасника таких договорів.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.