Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2023 р. № 1327/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної
особи – підприємця (далі – Підприємець), про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства (далі – звернення), та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Підприємець знаходиться на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІІ групи) та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Підприємець просить надати роз’яснення щодо (в контексті звернення):

1. належності запасних частин для легкових / вантажних автомобілів, а також мастил та олив (в тарі місткістю до / більше 20 літрів) до числа груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій;
2. правомірності використання Підприємцем спрощеної системи оподаткування при продажу мастил та олив (в тарі місткістю до / більше 20 літрів) для легкових / вантажних автомобілів;
3. виникнення додаткових зобов’язань зі сплати податків у Підприємця, при продажу мастил та олив (в тарі місткістю до 20 літрів) для легкових / вантажних автомобілів;
4. застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при продажу запасних частин, мастил та олив для легкових/вантажних автомобілів з проведенням розрахунків в безготівковій формі.

При цьому Підприємцем не достатньо деталізовано суті господарської операції та не конкретизовано способу проведення розрахунків, а лише зазначено загальне поняття, що кошти будуть зараховуватись на поточний рахунок. Також у зверненні відсутня інформація щодо асортименту товарів, який реалізує Підприємець, зазначено тільки про продаж мастил та олив для легкових та вантажних автомобілів, при цьому повідомлено про торгівлю автозапчастинами.

Враховуючи викладене та з метою недопущення неоднозначного трактування законодавства, відповідь надається із використанням його загальних положень.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Щодо питання 1

Поняття запасні частини для легкових та вантажних автомобілів є досить широким, включає в себе, як вузли і агрегати транспортних засобів так і елементи внутрішнього і зовнішнього оснащення.

Окремо слід зазначити, що серед загального асортименту запасних частин для автотранспортних засобів є ті, що зазначені в переліку груп технічно складних побутових товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 16.03.2017 № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Перелік № 231) (як приклад: котушки індуктивності та дроселі; спідометри та тахометри, тощо відповідно Переліку № 231).

Мастила та оливи  для легкових / вантажних автомобілів не відносяться до технічно складних побутових товарів, бо не є пристроями (вузлами, блоками, комплектуючими виробами), а являються витратними матеріалами (технічною рідиною).

Водночас, з 01.01.2022 року вичерпали свою дію пільги щодо незастосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку ІІ – IV груп і наявність чи відсутність технічно складних побутових товарів не є визначальним в частині виникнення обов’язку застосування РРО/ПРРО, а лише свідчить про додатковий обов’язок вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації всього асортименту товару, що знаходиться в реалізації.

Таким чином, як відповідь на питання 1 повідомляємо: наявність чи відсутність технічно складних побутових товарів потрібно визначати за допомогою та у відповідності до Переліку № 231, обов’язок застосування РРО/ПРРО виникає у ФОП платника єдиного податку ІІІ групи не залежно від наявності чи відсутності таких товарів у загальному асортименті товарів, що реалізується.

Щодо питання 2

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Умови застосування фізичною особою – підприємцем спрощеної системи оподаткування встановлені пунктом 291.4 статті 291 Кодексу.

Пунктами 291.5 та 291.6 статті 291 Кодексу встановлені обмеження для фізичних осіб – підприємців платників спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у частині видів діяльності та способу розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (Підпункт 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу).

Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що Підприємець може бути платником єдиного податку та здійснювати виключно роздрібний продаж автомобільних олив та мастил в ємностях до 20 літрів.

Водночас, Підприємець – платник єдиного податку третьої групи не має права здійснювати навіть роздрібний продаж автомобільних олив та мастил в ємностях місткістю 20 літрів та більше, а також оптовий продаж таких товарів незалежно від об’єму тари.

Щодо питання 3

Роздрібний продаж автомобільних олив та мастил в ємностях до 20 літрів не призведе до виникнення додаткових зобов’язань зі сплати податків або зборів та не може стати причиною необхідності обрання іншої системи оподаткування Підприємцем.

Щодо питання 4

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Звертаємо увагу, що дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі та, з 01.01.2022 року є обов’язковим для виконання для всіх суб’єктів господарювання, крім платників єдиного податку І групи.   

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків та/або зареєстрованих видів господарської діяльності чи асортименту товарів, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та Закону № 265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.

Тобто, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення, який запропоновано покупцям самим Підприємцем.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265, яким визначено, що у разі здійснення Підприємцем розрахункових операцій, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Так, надання Підприємцем для оплати за товар реквізитів свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або надання покупцю можливість здійснити оплату за товар з використанням реквізитів будь-яких ЕПЗ, вимагає застосування РРО/ПРРО, у встановленому Законом № 265 порядку, не зважаючи на те, що форма такої оплати безготівкова, а кошти в результаті надійдуть на поточний рахунок.

У випадку якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного банківського рахунку, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки така операція є різновидом банківської операції, незалежно від обраного покупцем способу оплати.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.