Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2023 р. № 1330/ІПК/26-15-04-04-08

Головне  управління  ДПС у м. Києві  за результатами розгляду звернення (далі – Товариство) щодо включення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі митної декларації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ),  в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, в господарській діяльності Товариства виник випадок, коли дата подання митної декларації для митного оформлення, дата ввезення через пункт пропуску, дата особистої номерної печатки уповноваженого представника митниці та дата обрахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) суми податку, сплаченого платником при ввезенні товару на митну територію України, не співпадають та припадають на різні звітні періоди.

Так, митна декларація подана для митного оформлення 29.12.2022, дата ввезення через пункт пропуску 31.12.2022, дата особистої номерної печатки уповноваженого представника митниці, що підтверджує закінчення митного оформлення  02.01.2023, відображення показників митної декларації в СЕА ПДВ відбулась 02.01.2023.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи правильно Товариство визначило, що моментом віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є дата подання митної декларації для митного оформлення? 

Чи правильно Товариство визначило, що під час митного оформлення товарів при ввезенні на митну територію України платник, що сплатив податок на додану вартість за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ на дату такої сплати включає суми податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації незалежно від того, якою датою в СЕА ПДВ відображено показники такої митної декларації? 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, митних платежів регулюються нормами ПКУ та Митного кодексу України (далі - МКУ) (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу і частина друга статті 1 розділу I МКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом "ґ" пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 розділу V ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Пунктом 206.1 статті 206 розділу V ПКУ визначено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ). Відповідно до пункту 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 248 МКУ митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 5 статті 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до пункту 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Порядок № 450) митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Згідно з частиною 3 статті 257 МКУ митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. Отже, належним чином оформлена митна декларація  є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200 ¹ розділу V ПКУ та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569).

Сума податку (å _Накл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), обчислюється автоматично за формулою, визначеною пунктом 200 ¹.1.3 статті 200 ¹ розділу V ПКУ.

Показники формули, визначеної пунктом 200 ¹.1.3 статті 200 ¹ розділу V ПКУ, перераховуються автоматично при реєстрації в ЄРПН податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, подання платником митних та податкових декларацій.

Таким чином, СЕА ПДВ серед іншого передбачає забезпечення автоматичного обліку в розрізі платників податку на додану вартість сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України.

СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200 ¹ розділу V ПКУ та Порядку № 569.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ГУ ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

При цьому право на включення суми ПДВ до податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації (у тому числі тимчасової та додаткової) виникає у платника податку виключно у межах сплаченої до бюджету суми ПДВ та у тому звітному періоді, в якому оформлено таку митну декларацію (така сума ПДВ не може бути включена до податкового кредиту будь-якого іншого звітного (податкового) періоду).

Датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а у разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

Щодо питання 2

Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Якщо митне оформлення завершено, електронна митна декларація, оформлена за допомогою автоматизованої системи митного оформлення, що підтверджує сплату ПДВ, є підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином у ситуації, описаній у зверненні, при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, платник податку, що здійснив сплату ПДВ за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ, на дату такої сплати включає суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації, незалежно від того, якою датою в СЕА ПДВ відображено показники такої митної декларації.

Відповідно до статті 36 розділ І ПКУ платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).