Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.06.2023 р. № 1352/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо податкових наслідків з податку на додану вартість (далі – ПДВ) і податку на прибуток підприємств у разі виникнення надлишків або недостач товарів при їх вивезенні за межі митної території України у митному режимі експорту та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі–Кодекс) повідомляє.

         Як зазначено у зверненні, Підприємство  перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку четвертої групи.

  Підприємство (продавець) уклало з нерезидентом (покупцем) договір на постачання зерна кукурудзи (далі – Товари), згідно з умовами якого право власності на Товари перейшло від Підприємства (продавця) до нерезидента (покупця) у момент доставки Товарів за місцезнаходженням нерезидента (покупця), а саме за межами митної території України.

Так, зі складу Підприємства (продавця) 05.08.2022 буловідвантажено 96 т Товарів.

Доставка Товарів відбувалася власними транспортними засобами Підприємства (продавця).  

Після вивантаження Товарів за місцезнаходженням нерезидента (покупця), а саме за межами митної території України, були виявлені надлишки Товарів на   200 кг., тобто нерезидентом (покупцем) було прийнято 96.2 т.

         З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

         1. щодо необхідності складання розрахунку коригування до податкової накладної, попередньо складеної за операцією з вивезення Товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, у випадку виникнення надлишків Товарів після дати оформлення митної декларації;

         2. щодо необхідності складання розрахунку коригування до податкової накладної, попередньо складеної за операцією з вивезення Товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, у випадку виникнення недостачі Товарів після дати оформлення митної декларації;

         3. щодо визначення розміру доходу від реалізації продукції вописаній у зверненні ситуації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань,  на підставі первинних документів,  регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону Українивід 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь–який митний режим, визначений Митним кодексом України (далі – МКУ).

Відповідно до пункту 206.4 статті 206 розділу V Кодексу операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу.

Підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу визначено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовоюставкою.Товаривважаютьсявивезеними за межімитноїтериторіїУкраїни, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 192, 198 та 201 розділу V Кодексу. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 іззмінами і доповненнями.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь–яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку– дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексу терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь–яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Складені платником ПДВ розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 01 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

При цьому згідно з пунктом 192.2 статті 192 розділу V Кодексу норма пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника ПДВ – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно–правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.

Щодо питань 1 і 2

Податкова накладна повинна складатися особою, яка здійснює операцію з вивезення товарів за межі митної території України, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, а самена дату належного оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, та лише за умови, що така господарська операція мала місце.

Показники податкової накладної (зокрема, кількість товару/послуги та обсяг операції) повинні відповідати первинним (бухгалтерським) документам (у тому числі даним, зазначеним у митній декларації), складеним за такоюо перацією.

Коригування податкових зобов’язань з ПДВ постачальника та складання відповідного розрахунку коригування здійснюється у разі виникнення обставин, визначених пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу. Такіо бставини повинні бути підтвердженими належним чином складеними первинними (бухгалтерськими) документами (у тому числі аркушем коригування до митної декларації).

Зогляду на описану у зверненні ситуацію, податкова накладна за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту була складена Підприємсnвом не на весь фактичний обсяг (об’єм) відвантажених покупцю (нерезиденту) товарів, а відтак вважається такою, що складена з порушенням норм Кодексу, не відповідає первинним (бухгалтерським) документам та не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену Підприємством операцію.

Таким чином, у разі виникнення надлишків або недостач товарів за операціями з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, Підприємству необхідно привести у відповідність власні первинні (бухгалтерські) документи (у тому числі відкоригувати митну декларацію) та на підставі таких документів, зокрема, аркушу коригування до митної декларації, з урахуванням вимог порядку, встановленого статтею 192 розділу V Кодексу, здійснити відповідні коригування, шляхом складання розрахунків коригування до попередньо складених за вказаними вище операціями податкових накладних, в яких невірно буловказано фактичний обсяг (об’єм) відвантажених товарів.

Щодо порядку коригування митної декларації, складеної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту,  Підприємству звернутися до Державної митної служби України.

Щодопитання 3

Правові основи оподаткування  суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітностівстановлено розділом ХІV «Спеціальні податкові режими» Кодексу.

Статтею 292 Кодексу встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп.

Щодо платників четвертої групи–дохід від реалізації продукції не є об’єктом оподаткування данної категорії платників.

         Відповідно до пункту 292¹.1 статті 292¹розділу ХІV  Кодексу об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Кожен конкретний випадок щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування за операціями, здійсненими платником ПДВ, має розглядатися з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій та усіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Слід зазначити, що на підставі пункту 52⁸,підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинено  перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.