Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2023 р. № 1366/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товаристващодо практичного застосування окремих норм законодавствата, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що основними видами його діяльності за КВЕД-2010 є 46.12 – діяльність посередників у торгівлі пальним, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; а також 47.24 роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.30 роздрібна торгівля пальним; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду). Враховуючи види діяльності в рамках провадження звичайної господарської діяльності Товариство має необхідність зберігати пальне виключно для потреб власного споживання.

Товариство зазначає, що як суб’єкт господарювання,який здійснює діяльність з оптової торгівлі пальним, отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 30.09.2022, та ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 10.02.2020.

Товариство зазначає, що під час звернення із заявою на отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) Товариство використовувало (орендувало) ємності загальним об’ємом 100000 літрів. В процесі діяльності було орендовано додатково ємність об’ємом 50000 літрів.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи має Товариство повідомляти орган Державної податкової служби України у разі збільшення загального об’єму використовуваних Товариством ємностей для зберігання пального?
2. Чи передбачена законодавством України можливість внесення змін у діючу ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 10.02.2020 лише у зв’язку із зміною об’єму орендованих ємностей?

До зазначених запитань.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом Українивід 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(далі – Закон № 481).

Згідно із положеннями Закону № 481, всі види діяльності, зазначені в цьому Законі, здійснюються на підставі відповідної ліцензії.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Порядок видачі ліцензій на здійснення, зокрема, діяльності із зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності у них ліцензії на право зберігання пального.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (частина дев’ятаст. 15 Закону № 481).

Згідно з частиною п’ятдесят четвертою ст. 15 Закону № 481 у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (частина п’ятдесят п’ята статті 15 Закону № 481).

Отже, у разізміни відомостей,зазначених у ліцензії на право зберігання пального,Товариству необхідно надати до органу ліцензування заяву щодо переоформлення ліцензії із зазначенням місткості резервуарів та ємностей, які будуть використовуватися для зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Крім цього, однією із підстав анулювання ліцензії органом, який її видав, є встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, тапорушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (частина п’ятдесят друга статті 15 Закону № 481).

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.