Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2023 р. № 1357/ІПК/26-15-07-08-03

Головне управління ДПС у м. Києві, в порядку статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI  (із змінами та доповненнями)
(далі – Кодекс), розглянуло у межах компетенції звернення  щодо застосування пені за вимушене порушення платником податків граничного строку розрахунків за імпортною операцією в умовах війни, та повідомляє наступне.

Як викладено у зверненні, товариства  на підставі укладеного імпортного контракту було здійснило попередню оплату нерезиденту (Китай). Початок війни унеможливив доставку товару в морські порти України. В даному випадку (перерахування  передоплати) вимушене порушення граничного строку в 365 днів є неминучим, оскільки товар досягне Польщі лише на початку лютого, а його доставка в Україну та розмитнення займе додатковий час. Відповідно до ч.6 ст.13 «Про валюту  і  валютні операції»  від  21.06.2018 № 2473-VIII , якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені відповідно до ч.5 цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації країни розташування сторони ЗЕД - договору.

Починаючи з 24.02.2022  в Україні діє правовий режим воєнного стану. Торгово - промислова палата України (ТПП) розмістила на своєму офіційному сайті лист від 28.02.22 №2024/02.0-7.1. Цим листом ТПП України підтверджує, що військова агресія РФ проти України, що стала підставою введення воєнного
стану, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для
суб'єктів господарської діяльності за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням / обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, законодавчих чи інших нормативних актів і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась Україна,
ТПП ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин. З метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України і підготовки пакета документів у період дії воєнного стану на сайті ТПП України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс - мажорних обставин.

Таким чином, у  заявника виникають питання:

         1. Чи є зазначений лист ТПП від 28.02.2022 належним засвідченням форс-мажорних обставин в розглянутому вище випадку вимушеного порушення
товариства граничного строку 365 днів у розрахунках з китайським постачальником.

 2. Чи зупиняється перебіг строків, передбачених  ст. 13 Закону України «Про валюту  і  валютні операції»  від 21.06.2018 № 2473-VIII  відповідно до положень, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу»
 від 03.11.2022  № 27І9-ІХ, а саме п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.

Стосовно першого  питання повідомляємо наступне.

Згідно з частиною шостою ст. 13  Закону України «Про валюту  і  валютні операції»  від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі – Закон № 2473) у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою ст. 13 Закону № 2473, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою ст. 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до абз. 1 частини 6 статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Згідно з абз. 2 частини 6 статті 13 Закону            № 2473, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022                                  № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022.

Тобто ТПП України листом повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності України.

Але, Регламентом ТПП, затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18.12.2014 №44(5), лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

Таким чином, лист ТПП України від 28.02.2022 не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи викладене вище, вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Державна податкова служба України видала офіційне роз’яснення з питань застосування листа ТПП у ЗЕД-розрахунках (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс «ЗІР» (категорія 112.05).

Стосовно другого питання повідомляємо наступне.

Згідно  з  п.п 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу,  для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 ², пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом № 2473. Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із пункту 5 статті 13 Закону № 2473 тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідальність, передбачена частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09 квітня 2022 року
№ 426 (п. 13 ст. 16 Закону № 2473).

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

 Згідно з частиною другою ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом № 2473. Частиною третьою ст. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473.

Таким чином, норми  п.п 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу  не поширюються на терміни розрахунків, визначені Законом № 2473.

Водночас зазначаємо, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.