Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2023 р. № 1378/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова  служба України за результатами розгляду звернення  фізичної особи - підприємця про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до запиту, Підприємець здійснює діяльність у сфері надання послуг реклами онлайн, розміщення реклами у телеграм-каналах України.

Оплата за надані послуги надходить від споживачів на рахунок ФОП.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства Підприємець звернулась до податкового органу із запитанням щодо необхідності їй застосовувати реєстратори  розрахункових  операцій  та/або  програмні реєстратори  розрахункових  операцій (далі – РРО або програмні РРО) за умови, надання послуг реклами та приймання оплати виключно дистанційно на рахунок ФОП.

При цьому Підприємцем не конкретизовано способу проведення розрахунків, а лише зазначено загальне поняття, що кошти будуть зараховуватись на рахунок ФОП.

Враховуючи викладене та з метою недопущення неоднозначного трактування законодавства, відповідь надається із використанням його загальних положень.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Звертаємо увагу, що дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі та, з 01.01.2022 року є обов’язковим для виконання всіма платниками податків, крім платників єдиного податку І групи.   

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків та/або зареєстрованих видів господарської діяльності, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та Закону №265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.

Тобто, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав споживач, а має значення, який запропоновано споживачу самим Підприємцем.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265, яким визначено, що у разі здійснення Підприємцем розрахункових операцій, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО та/або програмні РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, та як відповідь на поставлене питання повідомляємо, що у разі провадження Підприємцем діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким суб’єктом господарювання) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО не є обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.