Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2023 р. № 1377/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку повернення коштів помилково перерахованих контрагентом на рахунок Товариства у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Товариство, повідомляючи про помилкове перерахування у грудні
2020 року контрагентом коштів на рахунок Товариства в СЕА ПДВ просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку повернення таких коштів з рахунку Товариства в СЕА ПДВ, у тому числі, щодо можливості повернення їх такому контрагенту.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200¹ Кодексу та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Рахунок у СЕА ПДВ – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200¹.4 статті 200¹ Кодексу (пункт 4 Порядку № 569).

Пунктом 200¹.4 статі 200¹ Кодексу передбачено, що на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу;

б) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4¹
статті 43 Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Відповідно до пункту 200¹.7 статті 200¹ Кодексу кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200¹.5 статті 200¹ Кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до пункту 200¹.5 статті 200¹ Кодексу з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Пунктом 200¹.6 статті 200¹ Кодексу передбачено, що якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в СЕА ПДВ з рахунку у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг платника (∑ПопРах).

Перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення рахунка в СЕА ПДВ (∑ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (∑Накл).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016
№ 21 (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Порядку № 21 для перерахування на рахунок платника податку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника суми коштів, яка перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з ПДВ, такий платник податку заповнює додаток 4 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» до податкової декларації з ПДВ та подає її у складі такої декларації.

Отже, Товариство має право на повернення коштів з його рахунку в СЕА ПДВ, у тому числі, якщо такі кошти перераховано на такий рахунок в СЕА ПДВ іншим платником податків, на рахунок Товариства у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, у розмірі, що перевищує суму задекларованих ним до сплати до бюджетуподаткових зобов’язань та суми податкового боргу з ПДВ, у порядку визначеному статтею 200¹ Кодексу та Порядку № 569 та за умов відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді, та якщо таке перерахування коштів не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (∑Накл).

При цьому, Кодексом та Порядком № 569 не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

Що стосується строків встановлених статтею 52 Кодексу для розгляду звернень на отримання індивідуальних податкових консультацій, повідомляємо, що на підставі пункту 52⁸, підпункту 69.9 пункту 69
підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для контролюючих органів зупинено перебіг строків, зокрема для надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно Товариством, якому надано таку консультацію.