Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.06.2023 р. № 1386/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку відображення показників у податковій звітності з ПДВ у разі виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця при складанні податкової накладної та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, при складанні податкових накладних платником податку – постачальником було допущено помилку при заповненні ІПН покупця, а саме зазначено умовний ІПН неплатника ПДВ, тоді як постачання товарів/послуг було здійснено платнику ПДВ. Такі податкові накладні були відображені у складі відповідної податкової звітності з ПДВ (податкова декларація з ПДВ (далі – декларація)) упродовж року за звітні податкові періоди лютий 2022 – лютий 2023 роки.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи потрібно подавати уточнюючі декларації за звітні податкові періоди лютий 2022 – лютий 2023 роки через відображення у деклараціях операцій, пов’язаних з відповідним виправленням «неправильного» ІПН покупця шляхом складання розрахунку коригування до помилкової податкової накладної (з «неправильним» ІПН) та іншої податкової накладної на дату виникнення податкових зобов’язань із зазначенням правильного ІПН покупця?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділ І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Зазначеним пунктом також визначено перелік обов'язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній, одним з яких, зокрема, є ІПН покупця.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ передбачено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

У випадку зазначення «невірного» ІПН при складанні податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податку – продавець, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної (з «непраильним» ІПН), який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкових накладних, складених на особу – неплатника ПДВ, в ЄРПН реєструє продавець товарів/послуг.

Крім того, платник податку зобов’язаний скласти другу податкову накладну на дату виникнення податкових зобов’язань із зазначенням правильного ІПН покупця.

Порядок складання розрахунків коригування до податкових накладних визначено пунктами 21 – 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі –  Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, зі змінами та доповненнями (далі -
Порядок № 21).

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 21 до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9, 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Зокрема, у додатку 1 до декларації зазначаються відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування.

При цьому, згідно з нормами ПКУ, податкові зобов’язання за операцією з постачання товарів/послуг мають бути відображені в податковій звітності з ПДВ за той період, у якому вони виникли.

В той же час у додатках до декларації, у яких передбачено відображення даних, зазначених у податкових накладних, мають бути вказані дані згідно із податковою накладною, складеною на підставі первинних документів.

Інформація, зазначена у податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, і розрахунку коригування до неї, не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ, згідно з пунктом 50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, якщо платник податку відобразив податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг платнику ПДВ (за якою була складена податкова накладна з невірним ІПН (умовним) на неплатника ПДВ) у декларації за той звітний період, у якому вони виникли, то уточнювати показники такої декларації (у зв’язку із складанням розрахунку коригування до такої податкової накладної, складеної на неплатника ПДВ, та реєстрацією нової податкової накладної на платника ПДВ) немає необхідності.

У разі виникнення необхідності уточнення показників, відображених у додатку 1 до декларації, такі показники підлягають уточненню у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ.

Відповідно до статті 36 розділ І ПКУ платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).