Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.06.2023 р. № 1402/ІПК/99-00-04-03-01-06

Державна податкова служба України на звернення Приватного акціонерного товаристващодо правомірності використання заявником відповідно до вимог порядку, встановленого ст. 103 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та з метою застосування українсько-бельгійського договору про уникнення подвійного оподаткування довідки (сертифіката) про резиденцію, засвідченої штампом апостиль, виданої компетентним органом Королівства Бельгія в електронному вигляді чи нотаріально засвідченої копії такої довідки, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, заявником укладено угоду про членство спостерігача з EuropeanNetworkofTransmissionSystemOperatorsforElectricity, міжнародною неприбутковою асоціацією  (далі – Асоціація), що заснована та діє відповідно до законодавства Бельгії.  На підтвердження статусу резидента Королівства Бельгії  для цілей ст. 103 Кодексу Асоціацією отримано довідку (сертифікат резидента Королівства Бельгії), сформовану в електронному вигляді, оскільки останнім часом компетентний орган Королівства Бельгії не видає паперові версії таких довідок.

Заявник просить надати роз’яснення з таких питань:

1. Чи є правомірним використання довідки з проставленим штампом апостиль, виданої в електронному вигляді для цілей ст. 103 Кодексу та з метою застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, оскільки в країні, в якій була видана дана довідка (в даному випадку –Королівство Бельгія) починаючи з 2023 року компетентний орган видає документи  лише в електронному вигляді?
2. Чи є правомірним використання нотаріально засвідченої копії довідки з проставленим штампом апостиль, виданої в електронному вигляді для цілей
   ст. 103 Кодексу з метою застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, оскільки в країні, в якій була видана дана довідка (в даному випадку – Королівство Бельгія) починаючи з 2023 року компетентний орган видає документи в лише в електронному вигляді?
3. За яких умов можливе використання довідки в електронному вигляді для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, враховуючи те, що починаючи з 2023 року відповідний орган Королівства Бельгії більше не видає документи в паперовому вигляді?

Щодо питань 1 - 3

Пунктом 103.2 ст. 103 Кодексу, якою встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з  урахуванням  особливостей,  передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки  (або її нотаріально засвідченої копії),  яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з положеннями п. 103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни,  визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

При цьому зазначимо, що положення порядку, встановленого ст. 103 Кодексу, крім вимоги щодо видання довідки компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни,  визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, не містить інших застережень, зокрема щодо способу видачі цієї довідки іноземним компетентним органом.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція), яка є чинною в українсько-бельгійських податкових відносинах з 25.02.1999, застосовуються „до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав” (ст. 1) і поширюються на існуючі в Договірних Державах податки, одним з яких, зокрема в Україні, є „податок на прибуток підприємств” (ст. 2).

Для цілей Конвенції компетентним органом стосовно Королівства Бельгії є „Міністр фінансів Бельгії або його повноважний представник” (п.п. „і” п. 1 ст. 3 Конвенції).

Таким чином,  довідка резидента Бельгії (або її нотаріально засвідчена копія), видана компетентним органом Королівства Бельгії (за формою та у спосіб, встановленими бельгійським законодавством, у тому числі в електронному вигляді), яка відповідає іншим, зокрема, зазначеним у п. 103.5
 ст. 103 Кодексу, вимогам щодо легалізації та перекладу на українську мову офіційних документів, виданих іноземними компетентними органами, у порядку, встановленому законодавством України, може бути підставою для  застосування відповідних положень Конвенції згідно зі ст. 103 Кодексу.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 52⁸ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодонадання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.